Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та соціальний захист працівників

опубліковано 12 березня 2026 року о 15:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє, що обізнаність у трудових правах та їх неухильне дотримання є важливою передумовою безпечної та продуктивної праці.

Перевагами офіційно оформленої праці найманих працівників є:

- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

- гарантований робочий тиждень;

- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків, передбачених законодавством;

- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Водночас, незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій, а саме:

- не фіксується в офіційних документах;

- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;

- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків та єдиного внеску.

Акцентуємо увагу, що законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства для роботодавців передбачені штрафи, а також податкові наслідки.

Дотримання законодавства про працю та належне оформлення трудових відносин є основою соціальної стабільності, захисту прав працівників і ефективної роботи підприємств.

Наголошуємо, що задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія майбутнього кожного працюючого.

Національна стратегія доходів України – це дорожня карта реформування податкової системи

Національна стратегія доходів України (далі – НСДУ) – це дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. Для того, щоб національна стратегія доходів була ефективною та успішною, вона повинна мати широку підтримку та політичну волю.

НСДУ втілює стратегію фінансування видаткових потреб і забезпечення фіскальної стабільності у керований і сталий спосіб на противагу довільним і непослідовним реформам.

Яким чином платник податків отримує повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

Отримана гуманітарна допомога за цільовим призначенням залишається у неприбуткової організації: відображення у звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що у разі отримання гуманітарної допомоги та якщо за цільовим призначенням гуманітарна допомога залишається у неприбуткової організації (отримувача чи набувача), то неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає:

у графах 2 – 9 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Додаток ГД до Звіту). Сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.

у графах 2 – 9 розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.

Розділ ІІІ заповнюється отримувачем також у випадку, якщо такий отримувач залишає гуманітарну допомогу за цільовим призначенням на свої потреби.

Якщо отримувач планує надати гуманітарну допомогу надавачу у наступних звітних періодах, то у такому випадку графи 2 – 9 не заповнюються;

у графах 2 – 7 розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту. Значення показників розд. V мають дорівнювати позитивному значенню відповідних граф цього розділу, розрахованих за формулою розд. II – (розд. III + розд. IV). Зазначений розділ заповнюється у разі наявності залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року.

Показники розд. V Додатка ГД до Звіту за звітний (податковий) період переноситься до розд. І «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту за наступний звітний (податковий) період.

Розділ ІV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 переноситься у рядок 3.1 ГД основної частини Звіту.

Більш детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44133

Декларування – 2026: кому можна не подавати річну декларацію

Частині українців не потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Таку можливість передбачено Податковим кодексом України – якщо протягом звітного року особа отримувала лише ті доходи, які не підлягають оподаткуванню або з яких податок уже був сплачений під час нарахування.

У яких випадках декларація не подається?

Громадяни звільняються від обов’язку декларування, якщо отримували:

- доходи (у тому числі іноземні), що не включаються до загального оподатковуваного доходу згідно із законодавством;

- доходи виключно від податкових агентів (наприклад, роботодавця), незалежно від їх виду та розміру. У такому разі податок автоматично утримується під час виплати;

- доходи від продажу, обміну або дарування майна, якщо вони не оподатковуються, оподатковуються за нульовою ставкою або податок уже був сплачений під час нотаріального посвідчення договору;

- спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою або з якої податок було сплачено раніше.

Що це означає для платників?

Якщо протягом року громадянин отримував лише зазначені доходи, подавати декларацію за підсумками року не потрібно.

Фактично це стосується більшості найманих працівників, які отримують заробітну плату від роботодавця та не мають додаткових оподатковуваних доходів.

Якщо ж упродовж року були інші доходи, що підлягають декларуванню (наприклад, іноземні прибутки чи незалежна професійна діяльність), обов’язок подати декларацію зберігається.

Тож радимо уважно проаналізувати власні доходи, аби впевнитися, чи виникає обов’язок звітування перед державою.

Нагадуємо: деклараційна кампанія триває до 1 травня. Саме до цього часу необхідно задекларувати минулорічні доходи, з яких не були сплачені податки.

Для отримання податкової знижки термін подання – до 31 грудня 2026 року включно.

Детальніше про строки подання декларації – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

Податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати за допомогою електронних сервісів ДПС

Нагадуємо, що подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) можна легко і зручно за допомогою Електронного кабінету:

1. Увійдіть до Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua.

2. Пройдіть електронну ідентифікацію онлайн для отримання доступу до приватної частини (за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Інтегрованої системи електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), Дія Підпису або «хмарного» КЕП).

3. Зайдіть до меню «ЕК для громадян».

4. Для автоматичного заповнення Декларації ви можете отримати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (далі – ДРФО) про джерела та суми нарахованого (виплаченого) доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Для цього оберіть вкладку «Запит про суми виплачених доходів», натисніть «Створити». Вкажіть необхідний період, збережіть, підпишіть за допомогою КЕП та натисніть «Відправити».

5. Після отримання відповіді оберіть вкладку «Податкова декларація» та натисніть «Створити».

6. Визначте необхідну категорію, надав відповіді на запитання в анкеті, що з’явиться на екрані (громадянин; фізична особа - підприємець; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства; особа, яка заявляє право на податкову знижку).

7. Надайте відповіді на питання щодо виду отриманого доходу. На підставі відповідей до Декларації автоматично додаються необхідні додатки.

8. На екрані відкриється Декларація з заповненими даними з ДРФО. У разі якщо Ви отримували доходи, які не включені до ДРФО (наприклад, іноземні доходи), то зазначте такі доходи у відповідному рядку декларації.

9. Заповніть Декларацію та додатки до неї (за наявності). Інформація, внесена до додатків, автоматично переноситься до основних розділів Декларації, суми податкових зобов’язань перерахуються автоматично.

10. За необхідності додайте до Декларації додатки довільного формату. Для цього у розділі VIII натисніть «+», заповніть відповідні графи та у графу «Найменування файлу документа» підтягніть файл у форматі pdf.

11. Перевірте заповнену Декларацію та, якщо все вірно, натисніть «Зберегти».

12. Підпишіть документ за допомогою КЕП та направте до контролюючого органу.

13. Квитанцiї щодо приймання та обробки документу контролюючим органом можна переглянути в режимі «Вхiднi» меню «Вхідні/вихідні документи».

Крім того, подати Декларацію можна через мобільний застосунок «Моя податкова»:

1. Завантажте застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play (додаток може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями).

2. Виконайте ідентифікацію онлайн з використанням файлового або хмарного КЕП.

3. Зайдіть у розділ «Послуги».

4. Оберіть «Декларація про майновий стан і доходи» та натисніть «+» (Створити документ).

5. Оберіть необхідну категорію (громадянин; фізична особа - підприємець; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства; особа, яка заявляє право на податкову знижку).

6. Надайте відповіді на запитання в анкеті.

7. Заповніть Декларацію та додатки.

8. Додайте необхідні документи, кожен з яких не повинен перевищувати 5 Мб. Документи можна завантажити у сканованому вигляді або фото.

9. Перейдіть «далі», підпишіть документ та надішліть до контролюючого органу.

10. Перевірте отримані квитанції у розділі «Повідомлення».

Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності кількох фізичних осіб: нарахування земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).

Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку;

г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:

у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.

Водночас, платники плати за землю, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Чи зазначає ФОП при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи інші доходи, отримані як ФО – громадянином та відомості про майно?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

ФОПи, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації:

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки (крім ділянок сільськогосподарських угідь); 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; 13 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Податкова соціальна пільга: платник ПДФО має право на зменшення доходу у вигляді заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році – 3 328,00 гривень).

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2026 році складає 4 660,00 грн (3 328,00 грн х 1,4).

У 2026 році ПСП дорівнює 1664,00 грн при граничному доході – 4 660,00 гривень.

Довідково: п.п. 169.1.1 п. 169.1 та абз. перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України.

Електронний кабінет: подання юридичною особою податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 16 до Декларації розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) є невід’ємною частиною Декларації, надається відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ. Форма розрахунку затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» (зі змінами) (далі – Розрахунок).

Додаток 1 «Вiдомостi про наявнiсть земельних ділянок» (далі – Додаток 1) і Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) є невід’ємними частинами Декларації.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми, зокрема, для юридичних осіб:

Розрахунку за ідентифікатором форм J0303310;

Декларації за ідентифікатором форми J0103806 разом з додатками:

Додаток 1 – за ідентифікатором форми J0138106;

Додаток 3 – за ідентифікатором форми J0138306.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період – рік щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J0103806» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

При цьому у розділі «Допомога» відкритої частині Електронного кабінету розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Попередня

Як оформити статус дитини, як постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Наступна

Інформацію про розмір проіндексованої пенсії можна перевірити в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ.