ДПС готується запустити ще один новий сервіс – податковий супровід ветеранського підприємництва

опубліковано 09 квітня 2026 року о 11:55

ДПС готується запустити ще один новий сервіс – податковий супровід ветеранського підприємництва. Про це розповіла в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

«Разом із Міністерством у справах ветеранів, Службою зайнятості, ветеранськими хабами та нашими фахівцями працюємо над створенням системи, щоб максимально допомогти ветеранам із податковими питаннями на всіх етапах створення ними бізнесу. Ті, хто став на захист країни і підтримав кожного з нас, не залишаться без нашої підтримки», – сказала вона.

Новий сервіс вже найближчим часом буде запущено на базі Офісів податкових консультантів. Сьогодні вони відкриті у 20 регіонах.

Спектр послуг широкий: обрання системи оподаткування, супроводження на кожному етапі – від реєстрації до звітності, консультації як уникнути помилок в податкових питаннях.

«Модераторами сервісу будуть не лише податківці, які вже працюють. Ми залучаємо демобілізованих ветеранів до роботи в податковій. Для нас важливо, щоб люди, які повертаються з фронту, бачили, в тому числі в податковій, своїх побратимів та посестер, тих, хто знає, що таке війна. Ми змінюємо ДПС. Робимо наші сервіси такими, які допомагають платникам», – додала Леся Карнаух.

https://www.facebook.com/reel/1463460302164524

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у березні 2026 року!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у березні 2026 року

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у березні 2026 року,підготовлений

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.

Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219 внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Продаж одного легкового автотранспорту на рік: без податків і звітності

В Україні діють чіткі правила оподаткування операцій із продажу або обміну транспортних засобів. Це визначено статтею 173 Податкового кодексу України.

Зокрема передбачено, що якщо фізична особа протягом року продає або обмінює один легковий автомобіль, мотоцикл чи мопед, такий дохід не оподатковується. У разі відсутності інших доходів, що підлягають обов’язковому оподаткуванню, подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи те потрібно.

Однак у разі продажу другого легкового автотранспорту протягом того ж року, дохід від такої операції вже підлягає оподаткуванню за ставкою – 5%.

Якщо ж особа продає третій і кожний наступний транспортний засіб, застосовується ставка податку – 18%.

Також такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5%.

Дохід від продажу або обміну легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (або міни), але не нижче середньоринкової вартості такого транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості (за вибором платника податку).

Таким чином, українці можуть один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків, але кожна наступна угода вже підпадає під оподаткування.

Особливості заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Чи може контролюючий орган відмовити платнику податків у прийнятті податкової декларації?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У разі отримання відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків, зокрема має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.

Довідково: ст.48 та ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ).

Який термін сплати єдиного внеску ФОПами за найманих працівників?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці – фізичні особи – підприємці (ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПами, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) (абз. третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Вищезазначені платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця (абз. перший частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Тобто, ФОПи – роботодавці сплачують нараховані суми єдиного внеску за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абз. другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахованої після звільнення з роботи, сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати (абз. третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Продаж товару з доставкою кур’єром продавця: як провести розрахункову операцію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).

Отже, реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Фейкові чеки та «тіньові» продажі: ДПС викрила схему в мережі побутової техніки

Державна податкова служба виявила в одній з великих торговельних мереж побутової техніки та електроніки численні випадки маніпулювання розрахунковими документами. Мережа об’єднує майже 150 магазинів.

Податківці встановили, що під єдиним брендом мережі працюють десятки фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування. Водночас частина розрахунків проводилася поза межами офіційного обліку.

У березні фахівці ДПС провели серію контрольних закупівель. У результаті з’ясувалося: покупцям видавали чеки програмних реєстраторів розрахункових операцій, які лише імітували фіскальні документи. Такі операції не фіксувалися на фіскальному сервері ДПС, що свідчить про приховування реальних обсягів продажів.

Крім того, під час фактичних перевірок зафіксовано понад 20 випадків використання підроблених чеків, створених за допомогою спеціального програмного забезпечення.

Також виявлені порушення трудового законодавства – шість співробітників працювали без належного оформлення.

Наразі перевірки тривають. За попередніми оцінками, сума штрафних санкцій може сягнути близько 3 млн гривень.

За результатами перевірок всі матеріали також будуть передані до правоохоронних органів.

Для стягнення податкового боргу працює система, що забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує.

На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.

Так, загалом за січень – грудень 2025 року по юридичним особам-боржникам Дніпропетровської області сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 331,4 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 126,9 млн гривень. При цьому кількість направлених електронних платіжних інструкцій в 2025 році склала 300,9 тис. шт, сума стягнутих ними коштів склала 46,3 млн. гривень.

З 01.01.2026 по 26.03.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 862,6 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 54,3 млн гривень.

Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.

Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

Дистанційне оновлення сертифікатів онлайн за декілька хвилин

Управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління ГУ ДПС) забезпечує надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридичним особам всіх форм власності, фізичним особам та фізичним особам – підприємцям відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Відокремленими пунктами реєстрації (далі – ВПР) управління, що здійснюють надання ЕДП від імені Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС), у січні – лютому 2026 року сформовано майже 7 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису та електронної печатки, а це понад 3 тисячі клієнтів, які звернулися до ВПР у Дніпропетровській області, що розташовані у приміщеннях державних податкових інспекцій ГУ ДПС у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.

Користувачам електронних довірчих послуг КНЕДП ДПС надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки.

Якщо термін дії ваших кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів добігає кінця, вам не обов’язково знову відвідувати представництва КНЕДП ДПС. Оновити їх можна дистанційно за декілька хвилин.

Головна умова: ваші реєстраційні дані (ПІБ, адреса тощо) залишилися незмінними, а діючий ключ ще активний і ви пам'ятаєте до нього пароль.

Дистанційне оновлення не застосовується до сертифікатів:

- які сформовані з використанням міжнародних алгоритмів RSA або ECDSA;

- особистий ключ до яких зберігається у «Хмарному сховищі» КНЕДП ДПС.

Онлайн оновити сертифікати можна:

на сайтіКНЕДПДПС, для цього потрібно:

- перейти на сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua;

- у лівому меню обрати «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»;

- обрати розділ «On-line»;

- перейти до опції «Зчитати діючий ключ»;

- натиснути «Обрати» та вибрати файл ключа (наприклад: «key-6.dat або .pfx») або захищений носій (наприклад: Алмаз-1К або Кристал-1);

- ввести пароль захисту та натиснути «Зчитати»;

- натиснути «Далі»;

- підписати автоматично сформований Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, обравши «Підписати та надіслати»;

- створити новий ключ, ввести пароль доступу до нового ключа та підтвердити його;

- натиснути «Сформувати» та зберегти файл;

через програму «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», для цього потрібно:

- перейти на сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua;

- у лівому меню обрати «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»;

- обрати розділ «За допомогою Користувача ЦСК»;

- завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (рекомендуємо до перегляду «Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом», а також детальний опис по роботі сервісу «Настанови користувача»);

- відкрити програму «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» і натиснути кнопку «Згенерувати ключі»;

- обрати пункт «Сформувати нові сертифікати у ЦСК на основі наявних діючих ключів»;

- обрати файл ключа, ввести пароль та натиснути «Зчитати»;

- ознайомитися з Договором про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та натиснути «Підписати»;

- перевірити актуальність своїх даних;

- обрати пункт «Згенерувати на поточний носій» і натиснути «Далі»;

- встановити та підтвердити пароль;

- після відкриття вікна «Отримані нові сертифікати» натиснути «ОК» та «Завершити».

Щойно ви сформуєте нові сертифікати, ваші старі ключі автоматично стануть недійсними.

Сервіс працює лише для клієнтів КНЕДП ДПС.

Отже, цінуйте свій час, долучайтесь до використання електронного сервісу КНЕДП ДПС, який працює 24/7 та дозволяє віддалено, без черг і без візитів, без особистої присутності в представництвах КНЕДП ДПС і без документів, без значних витрат часу, безкоштовно сформувати нові сертифікати всього за декілька хвилин.

Мінімум дій – максимум зручності!

Цифровізація робить взаємодію з податковою швидкою та комфортною!

Щодо підтверджуючих документів для проведення звірки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Національним «Класифікатором будівель і споруд» НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573.

При цьому, з врахуванням положень абзацу другого п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ перелік документів не є вичерпним, і документ, що офіційно підтверджує характеристики об’єкта, може бути прийнятий для звірки.

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Враховуючи зазначене, власники житлових та нежитлових об’єктів для проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель можуть надавати інші документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що офіційно підтверджують характеристики об’єкта.

Податковий агент поінформував контролюючий орган про отриманий фізичною особою дохід: чи нараховується ПДФО, якщо фізична особа не подала податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що податкова декларація – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктів 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 від. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 від. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 від. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).

Водночас, згідно з частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КупАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).

Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Чи може суб’єкт господарювання провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар/послугу, якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО?

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13).

Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547).

Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Пунктом 7 глави III Порядку 547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Водночас, суб’єкт господарювання може провести через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію повернення коштів за отриманий товар (надану послугу), якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо таким суб’єктом господарювання буде забезпечено ідентифікацію попередньо створеного розрахункового документа та проведено реєстрацію від’ємного значення на суму повернення товару. В інших випадках така можливість відсутня.

Деклараційна кампанія 2026: на Дніпропетровщині 435 громадян задекларували отримані у минулому році доходи понад 1 млн гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що протягом січня – лютого поточного року, станом на 01.03.2026, фізичними особами регіону за 2025 рік подано 3 255 податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Загальна сума задекларованого ними доходу становить 2 818,7 млн гривень. У порівнянні з 2025 роком це на 322 Декларації більше (станом на 01.03.2025 – 2 933 Декларації), задекларована сума доходу збільшилась на 806,0 млн грн (станом на 01.03.2025 – 2 012,9 млн гривень).

Декларантами самостійно визначено до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) 30,5 млн грн (2025 рік – 23,8 млн грн), військового збору 16,1 млн грн (2025 рік – 4,6 млн гривень). ПДФО задекларовано на 6,7 млн грн більше, військового збору – більше на 11,5 млн гривень.

Серед всієї кількості поданих Декларацій, доходи понад 1 млн грн задекларували 435 громадян, загальна сума доходу яких складає 2 182,0 млн гривень. До сплати в бюджет ці громадяни самостійно визначили 17,7 млн грн ПДФО та 7,1 млн грн військового збору. У порівнянні з 2025 роком кількість декларантів – «мільйонерів» зросла на 110 осіб (станом на 01.03.2025 їх налічувалось 325 осіб, вони задекларували до сплати ПДФО – 10,3 млн грн, військового збору – 1,3 млн гривень).

Кількість громадян, які надали Декларації на отримання права на податкову знижку станом на 01.03.2026 – 949 осіб, що на 330 осіб більше ніж у 2025 році (619 – станом на 01.03.2025). Сума ПДФО, що підлягає поверненню складає 5,9 млн гривень. У порівнянні з минулим роком це на 2,5 млн грн більше (станом на 01.03.2025 – 3,4 млн гривень).

Нагадуємо, що триває Деклараційна кампанія 2026. Фізичні особи за наслідками 2025 року подають Декларацію до 01 травня 2026 року. Громадяни, які мають право скористатись податковою знижкою за витратами, понесеними у минулому році, Декларацію подають по 31 грудня 2026 року (включно).

Податкова дисципліна – запорука фінансової стійкості держави

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) акцентує увагу, що чітке виконання суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства стосовно забезпечення своєчасності сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску – це гарантія фінансової стабільності держави.

Недопущення виникнення податкового боргу – не тільки обов’язок платника, а й прояв його громадянської позиції та відповідальності, як перед мешканцями своєї громади, так і державою у цілому. Адже, кошти, які своєчасно і у повному обсязі надходять до бюджетів, – важливий внесок в обороноздатність, інфраструктуру, медицину, освіту, соціальні проєкти тощо.

Крім того, своєчасно виконані податкові зобов’язання убезпечують платника від застосування штрафних санкцій.

Нагадуємо, що відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, після спливу встановлених законодавством строків погашення узгодженого грошового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно нарахованого платником грошового зобов'язання, і завершується у день зарахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, та/або в інших випадках погашення податкового боргу.

Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наголошуємо, що сумлінна сплата податків – це діяльність у правовому полі і запорука стабільної роботи бізнесу.

Податкова служба відкрита до конструктивного діалогу з платниками і надання кожному якісної інформаційної та консультаційної допомоги.

Закликаємо платників податків відповідально виконувати свої фінансові обов’язки перед державою!

Як отримати РНОКПП для дитини за кордоном: покрокове пояснення

Батьки, чиї діти перебувають за кордоном, можуть оформити дитині реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) без приїзду в Україну. Процедура доступна навіть дистанційно.

Для реєстрації дитини у Державному реєстрі необхідно подати облікову картку за формою № 1ДР (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72593.html). Вона одночасно є заявою на реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Подати її можна:

- особисто (у разі, якщо один із батьків або законних представників перебуває на території України);

- оформити через представника за довіреністю, засвідченою у встановленому законодавством порядку;

- онлайн через Електронний кабінет або портал Дія;

- поштою.

Облікову картку подає один із батьків або законний представник. Для цього знадобляться:

- свідоцтво про народження дитини;

- документ, що посвідчує особу одного з батьків;

- підтвердження місця проживання.

При цьому:

- підпис на заяві має бути засвідчений у встановленому законодавством порядку;

- якщо документ, що посвідчує особу (або дитини, або одного з батьків), виданий іноземною мовою – необхідний їх переклад українською мовою, засвідчений в установленому законодавством порядку;

- у разі, коли батьки чи один із батьків дитини на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.

Готовий документ:

- можуть надіслати за кордон (за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану адресу за кордоном);

- надіслати до закордонної дипломатичної установи України;

- видати представнику за довіреністю.

РНОКПП необхідний для:

- оформлення документів в Україні,

- відкриття рахунків,

- отримання послуг та соціальних виплат.

Тож навіть перебуваючи за кордоном, подбати про його оформлення для дитини – просто і доступно.

Системна робота з боржниками – вчасно наповнені бюджети

Вчасно і в повному обсязі виконані податкові зобов’язання, це не тільки можливості для розвитку підприємств, а й економічна стійкість держави, можливість підтримувати її обороноздатність завдяки вчасно наповненим бюджетам.

Про сучасні методи управління податковим боргом журналісти редакції «Дніпро Регіон» поговорили з начальником управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталієм ПРОКОПЕНКОМ.

Журналіст: Зараз багато говорять про цифровізацію податкових процесів. Чи застосовуються сучасні технології у роботі з платниками, які мають податкову заборгованість?

Віталій Прокопенко. Торік у серпні у межах реалізації Національної стратегії доходів розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та їх направлення на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Така цифрова трансформація значно зменшує час на стягнення коштів з боржників та мінімізує ризики виникнення помилок під час підготовки та опрацювання платіжних інструкцій.

Порядок формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення.

Слід зазначити, що паперові інструкції потребували значних витрат часу та коштів. Електронний формат – це заощадження коштів бюджету, робочого часу та збільшення надходжень.

Журналіст. Нова система уже зарекомендувала себе? Що можете сказати про результати стягнення податкової заборгованості?

Віталій Прокопенко. Так. Загалом торік по юридичним особам-боржникам Дніпропетровської області сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 331,4 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів у рахунок погашення податкового боргу склала 126,9 млн грн. При цьому кількість направлених електронних платіжних інструкцій у 2025 році склала 300,9 тис., а сума стягнутих ними коштів склала 46,3 млн гривень.

Уже цього року, протягом січня-лютого сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 542 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу становить 44,2 млн гривень.

Журналіст. А як щодо відкликання платіжних інструкцій. Цей процес також оцифровано?

Віталій Прокопенко. Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в ІКС (інформаційно-комунікаційній системі) ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.

Хочу наголосити, що запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

Також наголошую, що сьогодні співпраця податківців Дніпропетровщини з платниками спрямована на збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, у тому числі за рахунок зменшення заборгованості.

https://region.dp.ua/tsyfrovizatsiia-podatkovykh-protsesiv-systemna-robota-z-borzhnykamy-vchasno-napovneni-biudzhety/

Як батькам, які проживають або перебувають за кордоном, отримати інформацію про присвоєний їх малолітній дитині РНОКПП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що згідно з п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків реєструються в контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі та отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі, – Картки платника податків регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Відповідно до Положення № 822 фізичні особи для реєстрації у Державному реєстрі особисто або через представника подають відповідному контролюючому органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), що є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі.

Згідно з п. 4 розд. XIV Положення № 822 реєстрація в Державному реєстрі також може бути здійснена на підставі Облікової картки за ф. № 1ДР, поданої в електронній формі (з наданням відповідних електронних копій документів за переліком, визначеним Положенням № 822) засобами електронних комунікацій, у тому числі засобами Електронного кабінету або засобами Порталу Дія, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Положенням № 822 визначено форму Облікової картки за ф. № 1ДР (п. 5 розд. I Положення № 822). Форма Облікової картки за ф. № 1ДР знаходиться на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/Фізичним особам/Реєстрація та облік фізичних осіб платників податків/Нормативно-правові акти/Наказ Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822/Додаток 2. Заповнювати Облікову картку за ф. № 1ДР необхідно українською мовою.

До Облікової картки за ф. № 1ДР вноситься така інформація: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання/місцеперебування; громадянство; для іноземців – податковий номер у країні громадянства (за наявності); реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, який видав документ).

Облікова картка за ф. № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).

Для реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі та отримання Картки платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема, для громадян України:

паспорт громадянина України;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

тимчасове посвідчення громадянина України.

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів: витяг з реєстру територіальної громади; паспорт, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України.

Відповідно до Положення № 822 Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Положенням № 822 визначено, що громадяни України для проведення реєстрації, отримання Картки платника податків подають документи, що посвідчують особу, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає Картку платника податків. У Картці платника податків зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації у Державному реєстрі та отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картки платника податків), можуть надіслати поштою на адресу ДПС Облікову картку за ф. № 1ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу.

Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР та довіреність на реєстрацію в Державному реєстрі та отримання Картки платника податків, повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Картка платника податків фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надіслана до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.

За бажанням особи Картка платника податків, може бути видана її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Отже, один з батьків дитини, який проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, який бажає отримати Картку платника податків дитини може надіслати поштою на адресу ДПС (04053 м. Київ, Львівська площа, буд. 8) завірену відповідно до норм чинного законодавства Облікову картку за ф. № 1ДР на свою дитину та додати ксерокопії документів у порядку, визначеному Положенням № 822:

свідоцтво про народження дитини;

документ, що посвідчує особу одного із батьків;

документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків;

витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.

Реалізація товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду: що з РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).

Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Нові рахунки для сплати податків у 2026 році: корисно знати платникам

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

З 01 січня 2026 року Законом України № 4219 запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон України № 875).

Відповідно до норм Закону України № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою (ст. 18² Закону України № 875).

Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ст. 10 Закону України № 875).

Внески сплачуються за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) розміщені на головній сторінці субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Довідково:

Закон України № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».

Закон України № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами).

Електронна система обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах: запровадження нових ККДБ

Наказом Держказначейства № 365 внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету (далі – Довідник) у частині доповнення новими ККДБ, що запроваджуються для Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Враховуючи положення Закону України № 4698, сплата за такими бюджетними рахунками розпочинається з 01 листопада 2026 року.

Довідково:

Наказ Держказначейства № 365 – наказ Державної казначейської служби України від 25.12.2025 № 365 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».

Закон України № 4698 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Інформаційні платформи, на яких розміщені реквізити відкритих Держказначейством бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Нагадуємо, що реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно повідомляємо, що «Електронний кабінет» забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток у такого платника.

Своєчасне доведення платникам реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску також відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Який документ підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).

Дані про взяття на облік таких страхувальників передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (далі – Порядок № 1692).

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464, п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства), контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ.

Враховуючи викладене вище, документом, що підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:

для платників, на яких поширюється дія Закону № 755, – відомості (виписка) з ЄДР, яку платник може отримати згідно з процедурами, встановленими Порядком № 1692. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);

для платників, на яких не поширюється дія Закону № 755, – повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Також, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників, шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1.

На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електроний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників або довідку з реєстру страхувальників за формою 1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).

Деклараційна кампанія 2026: коли обов’язок подання податкової декларації вважається виконаним

Водночас, відповідно до п. 179.2 ст. 172 Кодексу подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку на доходи фізичних осіб (податок) отримував:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 179.4 ст. 179 Кодексу звільняються від обов'язку подання декларації у випадках, якщо платниками податку є:

малолітні/неповнолітні або недієздатні особи і при цьому такі особи перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

особи, що перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

особи, що перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

особи, що перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Довідково: Кодекс – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

В які терміни та за якою формою фізична особа може отримати довідку про подану податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Довідка про подану податкову декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) видається контролюючим органом:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) та сплати належної суми ПДФО та військового збору.

При цьому Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44258.

ФОПи, які є роботодавцями, зобов’язані укладати з найманими працівниками трудові договори

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин однаковий для всіх роботодавців: і для юридичних осіб, і для фізичних осіб – підприємців (ФОП).

Нагадуємо, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено (далі – КЗпП)).

Отже, ФОПам, які є роботодавцями, також необхідно укладати трудові договори з найманими працівниками.

Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпП, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення про прийняття працівника – важлива складова оформлення трудових відносин.

Так, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом, потрібно подати повідомлення до ДПС України за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (із змінами) (далі – Постанова № 413).

Повідомлення про прийняття працівника подається, зокрема фізичною особою до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу, а у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» відповідна інформація автоматично передається з використанням інтерфейсу прикладного програмування (АРІ);

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником засобами електронного зв’язку в електронній формі повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатками 1 і 2 до Постанови № 413 разом з копією в електронній формі.

Деклараційна кампанія 2026: щоб правильно заповнити податкову декларацію, отримайте відомості про доходи

Щоб правильно заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи та уникнути помилок, важливо мати достовірну інформацію про отримані доходи, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Отримати такі відомості можна кількома дистанційними способами, не виходячи з дому, а також у ЦОП.

Через Електронний кабінет платника податків

Легкий та зручний спосіб. Для цього:

- Увійдіть до Електронного кабінету (за допомогою файлового ключа, апаратного ключа, хмарного сховища, id.gov.ua або Дія.Підпис).

- У меню зліва оберіть розділ «ЕК для громадян».

- Натисніть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «Створити».

- Вкажіть період та підпишіть запит.

- Відповідь надійде у розділ «Вхідні/вихідні документи» протягом декількох хвилин.

Мобільний додаток «Моя податкова»

Додаток доступний в App Store та Google Play:

- Увійдіть у додаток за допомогою електронного ключа або хмарного сховища.

- У розділі «Послуги» оберіть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «+».

- Вкажіть період та підпишіть запит.

- Відповідь надійде у розділ «Запит про суми виплачених доходів» протягом декількох хвилин.

У Центрі обслуговування платників

Для отримання відомостей про доходи можна звернутися до Центру обслуговування платників. Громадяни з порушенням слуху мають можливість безперешкодно спілкуватися з працівниками ДПС за допомогою послуги перекладу жестовою мовою у форматі відеозв’язку.

Необхідні документи:

- Документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця тощо).

- РНОКПП.

- Заява (заповнюється на місці за формою № 10ДР).

- Якщо за відомостями звертається представник, то до заяви додається довіреність, засвідчена в нотаріальному порядку.

Відомості надаються протягом 3 робочих днів з дня звернення особисто фізичній особі або її представнику.

Декларування 2026: учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на податкову знижку за оренду житла

З 01 січня 2026 року розширено коло платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які мають право на податкову знижку за витратами, понесеними на оренду житла.

Так, до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Мета удосконалення податкового законодавства – посилення соціального захисту та підтримка громадян, які боронили незалежність і територіальну цілісність України.

Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого ПДФО.

Отримати знижку за витратами 2025 року платники ПДФО мають право по 31.12.2026 (включно).

Довідково: Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (зі змінами та доповненнями).

Порядок і термін реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) інформує.

Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується в електронному вигляді Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316605), яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Податківці Дніпропетровщини – про особливості нарахування плати за квадратні метри у період воєнного стану

На онлайн-зустрічі з платниками податків – фізичними особами фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проінформували про особливості нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок, податок на «нерухомість»), у період дії воєнного стану.

У центрі обговорення – звільнення фізичних осіб від сплати податку за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості:

- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих рф;

- знищені; пошкоджені, тобто як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф.

Податківці звернули увагу, що «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (із змінами).

Обов’язковою умовою у всіх можливих випадках звільнення від сплати податку за пошкоджене чи знищене нерухоме майно є занесення відомостей про таку нерухомість до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

На онлайн-заході нагадали, що конкретний розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається відповідним органом місцевого самоврядування території за місцем розміщення такого нерухомого майна. Окрім того, зазначили, що під час дії воєнного стану для об’єктів, які внаслідок бойових дій зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, рішенням сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій, розмір податку може бути зменшений або такі об’єкти можуть бути звільнені від оподаткування.

Отже, у 2026 році за звітній минулий рік мають право не сплачувати податок на «нерухомість» такі категорії фізичних осіб:

- громадяни, які проживають на територіях, де тривають воєнні дії;

- власники житла, що опинилося на тимчасово окупованій території;

- українці, чиє житло стало непридатним для проживання внаслідок війни.

Окремо зроблено акцент на право фізичних осіб – платників податку на «нерухомість» звернутися з письмовою заявою довільної форми та підтверджуючими документами до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

1) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

2) розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

3) права на користування пільгою зі сплати податку;

4) розміру ставки податку;

5) нарахованої суми податку.

Зустрічі з платниками – це відкритий діалог, оперативне роз’яснення норм податкового законодавства, обговорення важливих питань, що підвищує податкову обізнаність платників та допомагає адаптуватися до новацій у реаліях сьогодення.

Які документи надаються ФОПом іншому суб’єкту господарювання для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема фізичні особи – підприємці (ФОП), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПом, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Взяття на облік, зокрема ФОПів як платників єдиного внеску у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 1162).

Відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку № 1692/5 (частина друга ст. 11 Закону № 755).

Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі, що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абз. перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).

Виписка з ЄДР для проставлення апостиля та документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються тільки у паперовій формі, крім випадку отримання документів, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до розд. V Порядку № 1692/5, що здійснюється в електронній формі (абз. другий п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).

Тобто, відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки.

Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua).

Отже, з метою уникнення подвійного нарахування єдиного внеску ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності).

Довідково:

Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями);

Закон № 755 – Закон України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями);

Порядок № 1162 – Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зі змінами);

Порядок № 1692/5 – Порядок надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (зі змінами).

92 тисячі українців вже подали декларації про майно і доходи: скільки серед них «мільйонерів»

За три місяці 2026 року громадяни України подали 92 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Вони задекларували отримані в 2025 році доходи на загальну суму 74,3 млрд гривень.

За результатами декларування громадяни визначили до сплати 1,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 560 млн грн більше, ніж торік.

Доходи понад 1 млн грн задекларували 8,3 тисячі осіб. Загалом вони показали 38,2 млрд грн минулорічних доходів і визначили майже 1,1 млрд гривень податкових зобов’язань.

Що декларують українці:

- спадщина та дарування – 6,6 млрд грн;

- іноземні доходи – 3,4 млрд грн;

- продаж майна (рухомого та нерухомого) – 1,8 млрд грн;

- оренда майна – 1,2 млрд грн;

- інвестиційні доходи – 1,0 млрд грн;

- інші доходи – 971,2 млн грн.

Рекордсмен наразі серед платників податків за результатами декларування – житель Хмельницької області, який визначив податкові зобов’язання понад 18,3 млн гривень.

Лідери за обсягами задекларованих доходів:

- Київ – 16,3 млрд грн;

- Дніпропетровська область – 6,6 млрд грн;

- Львівська область – 6,0 млрд грн;

- Київська область – 5,8 млрд грн.

Водночас понад 42 тисячі громадян скористалися правом на податкову знижку. Сума ПДФО, що підлягає поверненню, становить 291,6 млн гривень. Це на 52 млн грн перевищує показник минулого року.

Деклараційна кампанія 2026: коли виникає обов’язок задекларувати доходи

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників виникає при отриманні:

- окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу);

- та в інших випадках, передбачених Кодексом.

Також зобов’язані подати податкову декларацію:

- нерезиденти, які за результатами звітного року набули статус резидента України. Такі особи мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- фізичні особи – резиденти України – контролери контрольованої іноземної компанії (п.п. 39-2.5.2 п. 39-2.5 ст. 39-2 Кодексу);

- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Доходи нараховані (виплачені) ФОП, місцезнаходження або місце проживання яких тимчасово окупована територія: відображення у звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) нагадує, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем (ФОП), яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).

Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів ФОПам, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Із скриньки РРО або з місця проведення розрахункових операцій із застосуванням ПРРО викрадено готівку: дії суб’єкта господарювання

Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.

Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій де використовується програмний РРО (далі – ПРРО), посадова особа суб’єкта господарювання повинна звернутися із заявою про скоєння злочину до органів Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (далі – КПК) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (частина четверта ст. 214 КПК).

Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (частина друга ст. 60 КПК).

Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.

Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, якщо суб’єкт господарювання надає контролюючому органу документ про підтвердження факту подачі та реєстрації заяви, повідомлення до органів Міністерства внутрішніх справ України про викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, то адміністративна відповідальність до нього за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) не застосовується.

За яким ідентифікатором форми необхідно подавати повідомлення про мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу підакцизних товарів?

Порядок подання ліцензіатами, які здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини), інформації про адреси вебсайтів, на яких здійснюється пропонування до продажу відповідних товарів (продукції) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2026 № 34 (далі – Порядок № 34).

Відповідно до п. 2 Порядку № 34 ліцензіати подають до ДПС повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Повідомлення) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 34.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб) Повідомлення за ідентифікаторами F/J1319901.

Трудові відносини: надомна та дистанційна робота

При цьому, правила для найманого працівника та роботодавця у таких випадках відрізняються.

Так, надомна робота передбачає виконання завдань за місцем проживання працівника або в іншому обраному ним приміщенні, яке має чітку адресу.

Робоче місце працівника є постійним. Змінювати його за власним бажанням без згоди керівництва не можна. Відмова у зміні локації з боку роботодавця має бути обґрунтованою.

На працівника поширюється загальний графік роботи підприємства, установи чи організації. Це означає, що тривалість робочого дня та перерви відповідають правилам внутрішнього розпорядку компанії, якщо інше не прописано в договорі.

Роботодавець зобов'язаний надати необхідні інструменти, матеріали та техніку. Якщо працівник використовує власні засоби виробництва, він має право на отримання компенсації.

Такий формат запроваджується для фахівців, які вже мають практичні навички для виконання роботи або пройшли відповідне навчання.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої завдання виконуються у будь-якому місці на вибір працівника за допомогою інтернету та сучасних засобів зв'язку.

Працівник самостійно визначає, де йому працювати, та несе особисту відповідальність за безпеку та умови праці на цьому місці.

Загальні правила внутрішнього розпорядку компанії на дистанційну роботу не поширюються, проте загальна кількість робочих годин не повинна перевищувати встановлені законом норми.

Важливою гарантією є період відпочинку, під час якого працівник може не відповідати на дзвінки чи повідомлення керівництва. Це не вважається порушенням дисципліни.

Звертаємо увагу, що незалежно від обраної форми, тривалість робочого часу має відповідати державним нормам, а всі умови роботи чітко фіксуються у трудовому договорі.

Нагадуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками має три ключові етапи:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу працівника;

- повідомлення органів податкової служби.

Комплаєнс-менеджер – особистий податковий консультант платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Платник) встановлюються такі особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема, закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера).

Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Державної податкової служби України від 31.10.2024 № 788 (далі – Порядок), розроблено з метою забезпечення порядку взаємодії комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, яка передбачає консультування платника податків, пов’язаних з виконанням його податкових обов’язків і визначає порядок закріплення за платником податків посадової особи територіального органу ДПС, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера) (п. 1.1 розд. І Порядку).

Згідно з п. 1.6 розд. І Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником здійснюється за вибором Платника в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції, яке передбачає консультування Платника, пов’язане з виконанням його податкових обов’язків.

Абзацами першим – другим та четвертим п. 2.1 розд. ІІ Порядку визначено, що територіальні органи ДПС протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку визначають комплаєнс-менеджера та посадову особу, на яку покладено обов’язки в разі тимчасової відсутності або звільнення комплаєнс-менеджера, для взаємодії з Платником, включеним до зазначеного Переліку, і затверджують їхні повноваження відповідним наказом територіального органу ДПС.

У разі виключення Платника з Переліку протягом двох робочих днів вносяться зміни до відповідного наказу про закріплення комплаєнс-менеджера за Платником.

Інформаційне повідомлення щодо закріплення комплаєнс-менеджера надсилається Платнику в електронний кабінет відповідно до Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.

Розділом ІІІ Порядку визначені особливості взаємодії комплаєнс-менеджера з Платником.

Зокрема, відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником передбачає:

надання консультацій Платнику в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.

Усі звернення Платника до комплаєнс-менеджера щодо надання консультування реєструються в реєстраційно-моніторинговій картці (далі – РМК) картотеки типу «ЗКМ» (запит комплаєнс-менеджера).

Консультації надаються на запитання Платника, які не потребують підготовки індивідуальної податкової консультації.

Час проведення консультацій комплаєнс-менеджера Платнику залежить від правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації;

використання при консультуванні Платника інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС), недопущення неправильного, довільного, упередженого трактування такої інформації. Можливість використання комплаєнс-менеджером додаткових джерел інформації, наявних у розпорядженні територіального органу ДПС, зокрема особової справи Платника, оригіналів паперових документів тощо, з урахуванням вимог до роботи з інформацією з обмеженим доступом;

консультації Платнику мають бути структурованими, прозорими та зрозумілими.

Відповідь на запитання Платника повинна бути змістовною, чіткою та відповідати суті, включаючи посилання на чинні нормативно-правові акти.

За потреби використання комплаєнс-менеджером податкової інформації з ІКС ДПС та інших джерел, отриманої у порядку та спосіб, визначені ПКУ, така відповідь може бути надана у п’ятиденний строк.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку передбачено інформування комплаєнс-менеджером Платника про:

наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики, протягом п’ятиденного строку після отримання від Платника відповідного запиту, а також консультування щодо шляхів усунення таких ризиків;

наближення граничних строків декларування, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та сплати податкових зобов’язань (у випадку їх непогашення раніше);

виникнення податкового боргу, суму податкового боргу, необхідність його погашення та наслідки непогашення податкового боргу.

З метою нерозголошення конфіденційної інформації комплаєнс-менеджером під час звернення Платника засобами телефонного зв’язку таке звернення реєструється в РМК картотеки типу «ЗКМ» та відповідь із зазначених питань надається Платнику в режимі відеоконференції після отримання письмової згоди Платника, надісланої через електронний кабінет, із зазначенням представників, які будуть брати участь у такій відеоконференції (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).

Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку комплаєнс-менеджер забезпечує:

організацію онлайн-комунікації з Платником. Телефонне звернення Платника про бажання щодо участі в онлайн-комунікації є достатньою підставою для її проведення в узгоджений час, але не пізніше першої половини наступного робочого дня. Комплаєнс-менеджер для ефективної підготовки онлайн-комунікації з Платником має право уточнити короткий зміст питання, яке планується для обговорення. У випадку неможливості зв’язатися з комплаєнс-менеджером Платник має право звернутися до Контакт-центру ДПС;

надсилання (згідно з додатком 2 до Порядку) до електронного кабінету Платника інформаційного повідомлення про параметри доступу до онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, зокрема із зазначенням ідентифікатора персональної конференції та кодом доступу, протягом періоду включення платника податків до Переліку;

проведення відеоконференції з Платником, який виявив бажання взяти участь у режимі відеоконференції, з урахуванням правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації.

Відеоконференція фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису шляхом використання комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).

Комплаєнс-менеджер під час виконання своїх посадових обов’язків може повідомити Платника про неможливість надання відповіді у зв’язку з настанням обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги, а також запропонувати Платнику зворотний дзвінок (п. 3.6 розд. ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 4.1 розд. ІV Порядку консультування та інформування Платника забезпечуються за допомогою:

телефонного зв’язку;

відеоконференції з підключенням до комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace»;

послуг Контакт-центру ДПС;

електронної пошти;

електронного кабінету платника;

безпосередньої зустрічі з Платником у приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 розд. ІV Порядку безпосередня зустріч здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи територіального органу ДПС, за попереднім записом, узгодженим між Платником та комплаєнс-менеджером.

Безпосередня зустріч із Платником проводиться в спеціально відведеному місці для прийому, у межах приміщення контролюючого органу, облаштованого засобами пожежної безпеки, системою оповіщення про надзвичайні ситуації (у т. ч. про повітряні тривоги), та за можливості із відеоспостереженням, аудіо- / відеофіксацією.

Комплаєнс-менеджер для ідентифікації Платника (представників та/або посадових осіб) перевіряє перед початком зустрічі документи, що посвідчують особу, та документи, що уповноважують на представництво інтересів Платника. Документи щодо повноважень на представництво інтересів Платника надаються щоразу під час проведення безпосередньої зустрічі, незалежно від того, чи подібні зустрічі вже проводилися.

Присутність сторонніх осіб під час проведення безпосередньої зустрічі не допускається.

Абзацами другим та третім п. 4.2 розд. ІV Порядку визначено, що ідентифікація платника податків як Платника при зверненні до Контакт-центру ДПС здійснюється за номером телефону, з якого відбувається звернення, при тому що такий номер телефону внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань як телефон для здійснення зв’язку з Платником.

Додатково до послуг Контакт-центру ДПС Платнику надається інформація щодо закріпленого за ним комплаєнс-менеджера, а також контактної інформації щодо номера телефону, електронної адреси.

Онлайн-комунікації з Платником комплаєнс-менеджером здійснюються за допомогою комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» в режимі відеоконференції виключно із закріпленого робочого місця за комплаєнс-менеджером та через електронний кабінет Платника (п. 5.1 розд. V Порядку).

Згідно з п. 4.3 розд. ІV Порядку у випадках:

настання обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги безпосередня зустріч/онлайн-комунікація в режимі відеоконференції переривається на час до закінчення таких обставин, а якщо час закінчення дії таких обставин припадає на неробочий час комплаєнс-менеджера, то новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації узгоджується із Платником протягом наступного робочого дня після закінчення таких обставин;

якщо обставини непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги тривають до узгодженого початку безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, така безпосередня зустріч/відеоконференція не розпочинається, а комплаєнс-менеджер узгоджує із Платником новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації.

Відповідно до п. 8.1 розд. VІІІ Порядку Платник має право оцінити якість надання комплаєнс-менеджером консультування за шкалою від 1 до 10 балів. Оцінка здійснюється шляхом надсилання Платником відповідного інформаційного електронного повідомлення через електронний кабінет такого Платника (форма оцінки якості надання консультування комплаєнс-менеджером (далі – Оцінка) наведена у додатку 3 до Порядку).

Створена Платником та підписана з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (КЕП / УЕП) Оцінка за формою згідно з додатком 3 до Порядку в електронному вигляді надсилається до контролюючого органу з дотриманням законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Оцінка за формою J1325701 (для юридичних осіб) та F1325701 (для фізичних осіб) розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) нагадує, що для реформування, зокрема податкової політики і перегляду процесів її адміністрування у грудні 2023 року Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД),

НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка реалізовується поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.

Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.

Україна приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн для податкових цілей. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон) з метою впровадження Україною Загального стандарту CRS. Також прийняті необхідні підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання стандарту CRS.

Частина положень вказаного Закону стосується автоматичного обміну звітами у розрізі країн (CbC). Вже розроблено та затверджено Порядок організації належного використання інформації, що міститься у звітах у розрізі країн міжнародних груп компаній. Забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України.

За підтримки Світового банку в березні проведено незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету платники мали можливість ознайомитися з повідомленням Світового банку з пропозицією долучитись до опитування та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.

Реалізовано необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS). У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні.

ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.

Нагадаємо, що Національну стратегію доходів до 2030 року розроблено з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС. Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: що змінилося для роботодавців у 2026 році

В Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю.

Змінами, які внесені Законом України № 4219-ІХ, передбачено, що внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують роботодавці (юридичні особи та ФОП), якщо одночасно:

- середньооблікова кількість працівників у кварталі становить 8 і більше осіб;

- у відповідному кварталі не виконано норматив робочих місць для осіб з інвалідністю.

Важлива новація: відтепер платниками є усі роботодавці – як приватного, так і державного та комунального секторів.

Внесок не сплачують:

- роботодавці з кількістю працівників менше 8 осіб;

- роботодавці, які виконали норматив;

- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Роботодавці самостійно розраховують норматив, дотримуючись вимог законодавства:

- 1 робоче місце – для роботодавців із 8 – 25 працівниками;

- 4 % середньооблікової кількості працівників – якщо працює понад 25 осіб;

- 2 % – для:

-- закладів охорони здоров’я;

-- реабілітаційних установ;

-- надавачів соціальних послуг;

-- підприємств та організацій, діяльність яких пов’язана з реабілітацією, навчанням або доглядом за особами з інвалідністю.

Виконання нормативу – це не лише соціальна відповідальність, а й економічний стимул, адже у такому випадку роботодавець не сплачує внесок.

Якщо норматив не виконано, роботодавець самостійно визначає суму внеску. Розрахунок здійснюється як добуток:

- 40 % середньомісячної заробітної плати (на одного працівника) у відповідному кварталі;

- різниці між встановленим нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Середньомісячна заробітна плата для цього розраховується відповідно до спеціального Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 268.

На час дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску зменшено на 50 %. Це тимчасова норма, спрямована на підтримку бізнесу в складних умовах.

З 1 січня 2026 року у Державній казначейській службі України відкрито нові рахунки для зарахування коштів за кодом бюджетної класифікації 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску».

Номер рахунку для сплати внеску можна перевірити:

- на сайті Казначейства – https://www.treasury.gov.ua/requisites;

- на субсайтах вебпортала ДПС – https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

У разі виникнення додаткових питань за роз’ясненнями можна звертатись:

- з питань сплати внеску та реквізитів – до ДПС та її територіальних органів;

- щодо розрахунку нормативу та середньої зарплати – до Мінсоцполітики та Мінекономіки у межах повноважень.

Довідково:

Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».

Єдиний рахунок: визначення дати сплати податкового зобов’язання або єдиного внеску

Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (абз. перший п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ).

Для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету (п. 14.3. ст. 14 ПКУ).

Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом № 1591 (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).

Отже, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.

Довідково:

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

2. Закон № 1591 – Закон України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями).

Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.

Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).

Довідково: на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80015.html розміщено наказ ДПС від 10.03.2026 № 160 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744», яким оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої пені: який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) повідомляє, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, одержаний фізичною особою як відшкодування моральної та матеріальної шкоди?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) нагадує, що дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику ПДФО внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника ПДФО за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику ПДФО актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Норми встановлені п.п. 164.2.14 п. 16.2 ст. 164 ПКУ.

Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи:

- кошти, отримані платником ПДФО в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника ПДФО при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником ПДФО своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Ставка ПДФО визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Довідково:

ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

За неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку передбачена відповідальність

У разі виявлення під час проведення перевірки факту неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та розрахункових книжок, через дротові або бездротові канали зв’язку (у разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

Крім того, вищезазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідково:

- п. 10 ст. 17 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);

- ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями).

В який момент виникає об’єкт оподаткування ПДФО при нотаріальному посвідченні спадкового договору?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро район) повідомляє.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, (далі – ЦКУ), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 відс. (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Враховуючи зазначене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.

Податковий комплаєнс – нова парадигма взаємодії між податковою службою і бізнесом

Державна податкова служба України активно впроваджує інструменти, що наближають країну до стандартів ЄС. Сьогодні податкова служба проходить етап трансформації, зміщуючи акцент на попередження порушень з боку платників та перехід від фіскального тиску до партнерства. Це не лише оновлення цифрових сервісів, а глобальна зміна структури податкового адміністрування.

Основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків є управління комплаєнс-ризиками. Впровадження системи податкового комплаєнсу стало інструментом, що дозволяє ДПС діяти не тільки як контролюючий орган, а як аналітичний центр. Сьогодні кожний платник може самостійно зменшити свій ризик – статус, порівнюючи свої показники із середньогалузевими, які публікуються на вебпорталі ДПС.

Головне завдання новітньої податкової служби – вчасно попередити платника про потенційні ризики та надати йому можливість самостійно виправити ситуацію.

Такий підхід не лише знижує адміністративний тиск на платників, а закладає фундамент для прозорих відносин між ним та державою, де ведення чесного бізнесу стає економічно вигідною стратегією.

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: хто сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Хто з подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, має право на пільгу щодо сплати земельного податку?

Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Сервіс «Пошук фіскального чека»: яким чином здійснюється пошук розрахункового документа, створеного ПРРО?

Інформацію про фіскальний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО), можна отримати за допомогою Електронного кабінету, а саме – у реєстрі «Пошук фіскального чека» (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check).

Цей сервіс дозволяє здійснити пошук розрахункового документа, у тому числі шляхом сканування QR-коду, який є реквізитом чека.

Пошук фіскального чека, створеного ПРРО, відбувається аналогічно як і чека, створеного класичним РРО.

Для цього необхідно вказати в параметрах пошуку дані:

- номер фіскального чека;

- фіскальний номер РРО/ПРРО;

- дату та час проведення операції, яка відображена в чеку.

Нагадуємо, що діє цифровий сервіс TAX Control від податкової служби – зручний спосіб повідомити про порушення, зокрема, якщо не видали чек або видали нефіскальний чек.

У разі виникнення такої ситуації необхідно надіслати інформацію через вищезазначений сервіс і вона автоматично потрапляє до податкової служби відповідного регіону. Відомості аналізуються і використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання.

Як отримати статус неприбуткової організації та не сплачувати податок на прибуток

Окремі категорії установ та організацій не є платниками податку на прибуток. Для цього вони мають відповідати чітким критеріям та бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Це передбачено ст. 133 Податкового кодексу України.

Хто може претендувати на статус неприбутковості?

- Бюджетні установи.

- Громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки.

- Релігійні організації.

- Благодійні організації.

- Пенсійні фонди.

- Спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб.

- Житлово-будівельні кооперативи (ЖБК).

- Садівничі, дачні, гаражні кооперативи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

- ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).

- Професійні спілки (профспілки).

- Організації роботодавців.

- Інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п.133.4 ст. 133 ПКУ.

Обов'язкові вимоги для отримання неприбуткового статусу

1) Законна реєстрація: створена та зареєстрована згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

2) Заборона розподілу прибутку: установчі документи мають забороняти розподіл доходів серед засновників, членів організації чи працівників.

3) Передача активів при ліквідації: установчі документи мають передбачати, що у разі припинення діяльності всі активи передаються іншим неприбутковим організаціям або зараховуються до бюджету. Однак це не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи.

4) Внесення контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Як подати документи?

Для включення до Реєстру необхідно подати заяву за формою 1-РН та копії установчих документів:

- Онлайн: через Електронний кабінет платника (найшвидший спосіб);

- Поштою: листом з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- Особисто: керівником або представником неприбуткової організації або уповноваженою на це особою;

- Держреєстратору: як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації).

Терміни розгляду

Податковий орган розглядає документи протягом 3 робочих днів. За результатами приймається рішення про:

- включення до Реєстру;

- відмову (якщо подано неповний пакет документів або статут не відповідає вимогам ПКУ).

Важливо: На період дії воєнного стану діють особливі умови використання доходів неприбуткових організацій, визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: М. Дніпро) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Попередня

Навіщо потерпілим у кримінальному провадженні адвокат і хто може отримати його послуги безкоштовно

Наступна

Безпека на водних об'єктах 2026 р.