https://liubym.otg.dp.gov.ua https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/bf-ianholy-spasinnia-provodyt-korotke-opytuvannia-dlia-pidhotovky-do-zymy-20262027 https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/bf-ianholy-spasinnia-provodyt-korotke-opytuvannia-dlia-pidhotovky-do-zymy-20262027 Tue, 28 Jul 2026 10:39:24 +0300 БФ «Янголи Спасіння» проводить коротке опитування для підготовки до зими 2026–2027  Мета: зрозуміти, що працювало добре, а що потрібно покращити, щоб зробити майбутню зимову допомогу більш ефективною. 🔗 Пройти опитування: https://ee.kobotoolbox.org/x/DsZdL2Bs ⚠️ Це не реєстрація на допомогу. Опитування анонімне і використовується лише для аналізу. Будемо вдячні за вашу думку! БФ «Янголи Спасіння» проводить коротке опитування для підготовки до зими 2026–2027  Мета: зрозуміти, що працювало добре, а що потрібно покращити, щоб зробити майбутню зимову допомогу більш ефективною. 🔗 Пройти опитування: https://ee.kobotoolbox.org/x/DsZdL2Bs ⚠️ Це не реєстрація на допомогу. Опитування анонімне і використовується лише для аналізу. Будемо вдячні за вашу думку! Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/novi-mozhlyvosti-dlia-rozvytku-hromad-ho-liha-sotsialnykh-pratsivnykiv-ukrainy-rozpochala-proiekt-iz-funktsionalnoho-audytu-systemy-orhanizatsii-ta-nadannia-sotsialnykh-posluh https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/novi-mozhlyvosti-dlia-rozvytku-hromad-ho-liha-sotsialnykh-pratsivnykiv-ukrainy-rozpochala-proiekt-iz-funktsionalnoho-audytu-systemy-orhanizatsii-ta-nadannia-sotsialnykh-posluh Mon, 27 Jul 2026 14:47:58 +0300 ІНФОРМАЦІЙНИЙ АНОНС Нові можливості для розвитку громад:  ГО «Ліга соціальних працівників України» розпочала проєкт  із функціонального аудиту системи організації та надання соціальних послуг   Якісні соціальні послуги починаються з розуміння реальних потреб людей. Саме тому сьогодні громадам потрібні не лише ресурси, а й сучасні інструменти, які допоможуть оцінити ефективність роботи системи соціальних послуг, визначити її сильні сторони та побачити напрями, які потребують розвитку. З цією метою ГО «Ліга соціальних працівників України» розпочала реалізацію проєкту «Покращення системи організації та надання соціальних послуг шляхом проведення функціонального аудиту системи надання соціальних послуг у громадах 11 областей України». Проєкт реалізується в межах EU4Recovery – флагманського партнерства Європейського Союзу та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Національною соціальною сервісною службою України за підтримки Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України. До проєкту увійшли громади Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей. Функціональний аудит – це, передусім, сучасний управлінський інструмент, який допомагає оцінити ефективність системи соціальних послуг, побачити її сильні сторони та визначити можливості для розвитку. Його результати стануть надійною основою для стратегічного планування, ефективного використання ресурсів та ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. У межах проєкту буде проведено комплексну оцінку організації соціальної роботи, доступності та якості соціальних послуг, кадрового потенціалу, фінансової спроможності системи, а також відповідності послуг реальним потребам жителів громад. Аналіз здійснюватиметься за уніфікованими індикаторами, що дозволить отримати об'єктивні результати та порівняти їх із практиками інших регіонів.   Що дає участь у проєкті громадам та областям? об'єктивне розуміння сильних сторін, викликів і потенціалу розвитку системи соціальних послуг – без додаткових витрат місцевого бюджету; управлінські рішення, засновані на достовірних даних і реальних потребах жителів, а не на припущеннях; практичні рекомендації для вдосконалення системи організації та надання соціальних послуг; аргументовану основу для залучення державного фінансування, міжнародної технічної допомоги та донорських ресурсів; надійну базу для розроблення стратегій розвитку, місцевих програм і бюджетного планування; можливість порівняти власні результати з іншими громадами, перейняти успішні практики та визначити пріоритети подальшого розвитку. Головна цінність функціонального аудиту полягає в тому, що його результати стануть практичним інструментом управління. Вони допоможуть приймати обґрунтовані рішення, ефективніше використовувати ресурси та розвивати систему соціальних послуг відповідно до потреб людей. Ми переконані, що ефективна система соціальних послуг – це запорука стійкості громади. Запрошуємо до відкритої співпраці та спільної роботи над розвитком соціальної сфери в регіонах України. ІНФОРМАЦІЙНИЙ АНОНС Нові можливості для розвитку громад:  ГО «Ліга соціальних працівників України» розпочала проєкт  із функціонального аудиту системи організації та надання соціальних послуг   Якісні соціальні послуги починаються з розуміння реальних потреб людей. Саме тому сьогодні громадам потрібні не лише ресурси, а й сучасні інструменти, які допоможуть оцінити ефективність роботи системи соціальних послуг, визначити її сильні сторони та побачити напрями, які потребують розвитку. З цією метою ГО «Ліга соціальних працівників України» розпочала реалізацію проєкту «Покращення системи організації та надання соціальних послуг шляхом проведення функціонального аудиту системи надання соціальних послуг у громадах 11 областей України». Проєкт реалізується в межах EU4Recovery – флагманського партнерства Європейського Союзу та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Національною соціальною сервісною службою України за підтримки Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України. До проєкту увійшли громади Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей. Функціональний аудит – це, передусім, сучасний управлінський інструмент, який допомагає оцінити ефективність системи соціальних послуг, побачити її сильні сторони та визначити можливості для розвитку. Його результати стануть надійною основою для стратегічного планування, ефективного використання ресурсів та ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. У межах проєкту буде проведено комплексну оцінку організації соціальної роботи, доступності та якості соціальних послуг, кадрового потенціалу, фінансової спроможності системи, а також відповідності послуг реальним потребам жителів громад. Аналіз здійснюватиметься за уніфікованими індикаторами, що дозволить отримати об'єктивні результати та порівняти їх із практиками інших регіонів.   Що дає участь у проєкті громадам та областям? об'єктивне розуміння сильних сторін, викликів і потенціалу розвитку системи соціальних послуг – без додаткових витрат місцевого бюджету; управлінські рішення, засновані на достовірних даних і реальних потребах жителів, а не на припущеннях; практичні рекомендації для вдосконалення системи організації та надання соціальних послуг; аргументовану основу для залучення державного фінансування, міжнародної технічної допомоги та донорських ресурсів; надійну базу для розроблення стратегій розвитку, місцевих програм і бюджетного планування; можливість порівняти власні результати з іншими громадами, перейняти успішні практики та визначити пріоритети подальшого розвитку. Головна цінність функціонального аудиту полягає в тому, що його результати стануть практичним інструментом управління. Вони допоможуть приймати обґрунтовані рішення, ефективніше використовувати ресурси та розвивати систему соціальних послуг відповідно до потреб людей. Ми переконані, що ефективна система соціальних послуг – це запорука стійкості громади. Запрошуємо до відкритої співпраці та спільної роботи над розвитком соціальної сфери в регіонах України. Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/vy-evakuiuvalysia-na-pidkontrolnu-ukraini-terytoriiu-shcho-dali https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/vy-evakuiuvalysia-na-pidkontrolnu-ukraini-terytoriiu-shcho-dali Fri, 24 Jul 2026 08:52:10 +0300 Ви евакуювалися на підконтрольну Україні територію: що далі   Евакуювалися з тимчасово окупованої території України та не знаєте, з чого почати? Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД) покроково розповідають алгоритм дій.   Подбайте про місце проживання   Якщо вам ніде розміститися — зверніться до ЦНАП чи органів місцевого самоврядування. Дізнайтеся про місця компактного проживання ВПО.   Оформіть статус ВПО   Статус внутрішньо переміщеної особи дає право на виплати й державні послуги. Статус ВПО, зокрема дає можливість: отримувати щомісячну допомогу на проживання користуватися пільгами та соціальними гарантіями. Подати заяву можна: через застосунок або портал Дія у ЦНАП до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Оформіть грошову допомогу на проживання Після отримання статусу ВПО можна оформити щомісячну допомогу на проживання: для осіб з інвалідністю та дітей — 3 тисячі гривень для інших — 2 тисячі гривень. Якщо орендуєте житло   Маєте право на субсидію, якщо: не маєте власного житла площею понад 13,65 кв. м на кожного члена домогосподарства в безпечних регіонах, або житло було зруйноване чи пошкоджене витрачаєте на оренду понад 20% середньомісячного сукупного доходу. Повний перелік умов у Постанові КМУ від 25 жовтня 2024 р. № 1225. Як оформити: Самостійно або спільно із власником орендованого житла подайте заяву та договір найму до Пенсійного фонду України. Також документи можна подати: через ЦНАП або уповноважені банки (перелік на сайтах Мінсоцполітики та ПФУ) чи через Соціальний вебпортал електронних послуг Мінсоцполітики Якщо документи втрачено або пошкоджено   Зверніться: до Державної міграційної служби — для відновлення паспорта до органів ДРАЦС — для отримання свідоцтв (свідоцтво про шлюб, народження тощо) до банківських установ — для відновлення банківських карток та доступу до рахунків. Медична допомога   Якщо потребуєте медичної допомоги — можете звернутися до будь-якого медзакладу. Укладіть декларацію з лікарем на новому місці. Довгостроковий медсестринський догляд можуть оформити ВПО, які були евакуйовані чи евакуювалися самостійно, перебувають у транзитних пунктах і потребують такого догляду за висновком лікаря. Освіта дітей   Діти внутрішньо переміщених осіб мають право: продовжувати навчання дистанційно у своїй школі на першочергове зарахування до школи чи дитячого садочка на безкоштовне харчування.   Пенсія та соціальні виплати   Якщо виплати припинилися — зверніться до ПФУ та оновіть дані. Безоплатна правнича допомога Внутрішньо переміщені особи мають право отримати правничі послуги безоплатно. Які послуги можна отримати безоплатно: юридичні консультації допомогу із складенням заяв, скарг, інших документів допомогу із зверненням до суду (представництво інтересів у судах, складення документів для звернення до суду). Ви евакуювалися на підконтрольну Україні територію: що далі   Евакуювалися з тимчасово окупованої території України та не знаєте, з чого почати? Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД) покроково розповідають алгоритм дій.   Подбайте про місце проживання   Якщо вам ніде розміститися — зверніться до ЦНАП чи органів місцевого самоврядування. Дізнайтеся про місця компактного проживання ВПО.   Оформіть статус ВПО   Статус внутрішньо переміщеної особи дає право на виплати й державні послуги. Статус ВПО, зокрема дає можливість: отримувати щомісячну допомогу на проживання користуватися пільгами та соціальними гарантіями. Подати заяву можна: через застосунок або портал Дія у ЦНАП до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Оформіть грошову допомогу на проживання Після отримання статусу ВПО можна оформити щомісячну допомогу на проживання: для осіб з інвалідністю та дітей — 3 тисячі гривень для інших — 2 тисячі гривень. Якщо орендуєте житло   Маєте право на субсидію, якщо: не маєте власного житла площею понад 13,65 кв. м на кожного члена домогосподарства в безпечних регіонах, або житло було зруйноване чи пошкоджене витрачаєте на оренду понад 20% середньомісячного сукупного доходу. Повний перелік умов у Постанові КМУ від 25 жовтня 2024 р. № 1225. Як оформити: Самостійно або спільно із власником орендованого житла подайте заяву та договір найму до Пенсійного фонду України. Також документи можна подати: через ЦНАП або уповноважені банки (перелік на сайтах Мінсоцполітики та ПФУ) чи через Соціальний вебпортал електронних послуг Мінсоцполітики Якщо документи втрачено або пошкоджено   Зверніться: до Державної міграційної служби — для відновлення паспорта до органів ДРАЦС — для отримання свідоцтв (свідоцтво про шлюб, народження тощо) до банківських установ — для відновлення банківських карток та доступу до рахунків. Медична допомога   Якщо потребуєте медичної допомоги — можете звернутися до будь-якого медзакладу. Укладіть декларацію з лікарем на новому місці. Довгостроковий медсестринський догляд можуть оформити ВПО, які були евакуйовані чи евакуювалися самостійно, перебувають у транзитних пунктах і потребують такого догляду за висновком лікаря. Освіта дітей   Діти внутрішньо переміщених осіб мають право: продовжувати навчання дистанційно у своїй школі на першочергове зарахування до школи чи дитячого садочка на безкоштовне харчування.   Пенсія та соціальні виплати   Якщо виплати припинилися — зверніться до ПФУ та оновіть дані. Безоплатна правнича допомога Внутрішньо переміщені особи мають право отримати правничі послуги безоплатно. Які послуги можна отримати безоплатно: юридичні консультації допомогу із складенням заяв, скарг, інших документів допомогу із зверненням до суду (представництво інтересів у судах, складення документів для звернення до суду). Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/zakhystit-svoi-prava-pid-chas-rozrakhunkiv-otrymaite-fiskalnyi-chek https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/zakhystit-svoi-prava-pid-chas-rozrakhunkiv-otrymaite-fiskalnyi-chek Thu, 23 Jul 2026 10:59:22 +0300 Захистіть свої права – під час розрахунків отримайте фіскальний чек! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). Видача суб’єктами господарювання розрахункових документів (фіскальних чеків) гарантує захист прав споживачів та підтверджує легітимне походження товару при продажу,зокрема побутової техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів. Так, наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та гарантійне обслуговування товарів сервісними центрами. Наголошуємо, що суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. А споживачам необхідно знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків. Відмова у видачі фіскального чека – це порушення прав і відсутність захисту покупця. Повідомити про факти порушень законодавства, зокрема незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів, можна в один клік за допомогою цифрового сервісу TAX Control (TAX Control розміщений на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – необхідно лише натиснути на віджет «TAX Control» і відправити повідомлення). Така взаємодія допомагає виявляти тіньову діяльність та сприяє формуванню чесного бізнес-середовища. TAX Control – дієвий механізм боротьби з порушеннями Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Цифровий сервіс TAX Control – це захист прав споживача і прозорість ведення бізнесу. TAX Control рекомендується скористатися, якщо: - не видали чек або видали нефіскальний чек; - магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою; - бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально); - інші порушення. Який принцип дії? Через сервіс TAX Control надсилається інформація, яка автоматично надходить до податкової служби відповідного регіону. Дані аналізуються та використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання. У чому ключова перевага застосування TAX Control? Захист прав споживача: ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців. Чесна конкуренція: бізнес, який платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні». Функціонування і розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону. TAX Control – це ефективний інструмент контролю і боротьби з порушеннями! Чесні правила – спільні досягнення! Не можете виконати податкові обов’язки через війну? Подайте заяву та підтвердні документи Якщо через обставини, пов’язані з воєнним станом, платник податків не може своєчасно виконати свої податкові обов’язки, він має повідомити про це податкову та підтвердити такі обставини документально. Подайте заяву про неможливість виконання податкових обов’язків разом із документами, які підтверджують причини такої неможливості. Йдеться, зокрема, про випадки, коли платник не може вчасно: - сплатити податки та збори; - подати податкову або іншу передбачену законодавством звітність; - зареєструвати податкові чи акцизні накладні та розрахунки коригування; - подати електронні документи, пов’язані з обігом пального та спирту етилового; - виконати інші податкові обов’язки, визначені законодавством. До заяви додайте копії документів, які підтверджують неможливість виконання податкових обов’язків. Перелік таких документів залежить від категорії платника (юридична чи фізична особа) та визначений відповідним Порядком. Водночас є окремі винятки. Зокрема, спеціальний порядок застосовується до випадків, пов'язаних із реєстрацією акцизних накладних, поданням електронних документів щодо обігу пального або спирту етилового та окремих заявок на їх переміщення. Порядок поширюється на фізичних осіб, у тому числі самозайнятих, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України), а також їхні відокремлені підрозділи. Якщо після прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов'язків платник відновив можливість їх виконувати, він зобов'язаний не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає після місяця такого відновлення, повідомити про це контролюючий орган, подавши повідомлення у довільній формі. Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924744.html Довідково. Порядок підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкових обов’язків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Документ прийнято відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Він визначає процедуру підтвердження можливості або неможливості виконання податкових обов’язків та перелік документів, які необхідно подати для підтвердження відповідних обставин. Е-кабінет: як надіслати інформацію на письмовий запит органу ДПС разом із документами? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити: номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь; інформацію, що запитується органом ДПС. Платник податків скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (Е-кабінет) має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС в електронному вигляді лист, який містить інформацію, що запитується органом ДПС, та її документальне підтвердження у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ. У разі якщо загальний розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг, із зазначенням в реквізиті «Короткий зміст» меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету номеру та дати запиту органу ДПС, на який надається відповідь. Довідково:  п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 та п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ); п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (із змінами). ДПС робить податкові консультації доступнішими: мережа онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів зросла до 84 Державна податкова служба активно розвиває мережу онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів, щоб зробити податкові консультації більш доступними. Наразі в різних регіонах вже відкрили 84 такі пункти. Крім того, працюють 20 Офісів податкових консультантів. Про це розповіла очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух. «Податкові консультації стають ще доступнішими. Щоб отримати консультацію податкової, більше не потрібно їхати в інше місто чи шукати потрібного фахівця. Сервіс вкрай затребуваний. Бо економить час людей. І головне – податкова допомога доступна, незалежно від того, де люди проживають», – сказала Леся Карнаух. Офіси податкових консультантів ДПС відкрила у вересні минулого року. І вже в них разом з онлайн – пунктами наші фахівці надали понад 140 тисяч консультацій. Найчастіше консультаціями в ОПК користуються громадяни з питань особистого оподаткування – понад 70 % звернень. Ще близько 17 % консультацій надають фізичним особам – підприємцям і представникам малого бізнесу. Серед найпоширеніших тем звернень: - нарахування та сплата податків, зборів і єдиного внеску – 41,6 %; - робота з сервісами Електронного кабінету – 8,8 %; - визначення та перевірка податкового боргу – 7,6 %. Найбільше онлайн – пунктів ОПК наразі працює на Одещині – 14, на Волині – 10, на Львівщині та Київщині по 6, а також на Вінниччині та Миколаївщині по 5. «Ми і надалі будемо розширювати мережу онлайн – пунктів, щоб податкові консультації були доступними для платників у всіх регіонах України. Вже незабаром нові точки з’являться в Івано-Франківській та Хмельницькій областях», – зазначила Леся Карнаух. До речі, майже 26,5 тисячі громадян скористалися можливістю залишити анонімний зворотний зв’язок через QR-коди. За результатами анкетування 98,6 % опитаних задоволені якістю послуг, 98,7 % високо оцінили компетентність експертів, а 98,4 % респондентів відзначили доступність сервісу. Адреси Офісів та онлайн – пунктів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1393). Згідно з абзацом шостим ст. 1 Закону № 1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, відноситься до неякісної та небезпечної продукції. Статтею 5 Закону № 1393 встановлено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу. Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом № 1393 (ст. 6 Закону № 1393). Відповідно до ст. 8 Закону № 1393 вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію. Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях. З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена. При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (із змінами) (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної у відповідності з вимогами Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС. До яких видів економічної діяльності (КВЕД) відносяться промислові підприємства? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією. Термін «промислове підприємство» охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв’язку (ст. 1 Конвенції про допомоги у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 08 липня 1964 року № 121). Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – ДК 009:2010), економічна діяльність – це процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва – це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, наданні промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво». Тобто, промисловими, з метою застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій: B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо; D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» F «Будівництво». https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41315 У скриньці РРО не вистачає готівкових коштів: як оформити повернення готівки за товар фізичній особі? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно». Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки. Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках, що передбачають повернення коштів споживачу відповідно до законодавства. Форма № ФКЧ-2 фіскального касового чека видачі коштів наведена в додатку 2 до Положення № 13. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148). Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення». Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що ФОПи касової книги не ведуть. У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення». Цифрові можливості для громадян України: РНОКПП через «е-Консул» та Е-картка платника Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що нещодавно запрацювали два електронних сервіси, які роблять податкові послуги сучасними, цифровими і більш зручними. Так, для громадян України з’явилися нові можливості отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП, картка) через систему «е-Консул» та в мобільному застосунку «Дія». Завдяки сервісу оформлення РНОКПП для дітей віком до 18 років через систему «е-Консул» кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може отримати РНОКПП в електронному вигляді. Раніше для оформлення документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за кордоном, громадяни зверталися до закордонних дипломатичних установ. Через них направляли листи із копіями документів до Державної податкової служби, або поверталися тимчасово в Україну, щоб особисто звернутися до Центру обслуговування платників. Отримання картки займало від 2 до 4 тижнів. Тепер електронну заяву та скани документів можна подати через систему «е-Консул» або особисто звернутися до закордонної дипломатичної установи. Отримати картку можна протягом 1 – 3 днів. Готову картку платника податків можна легко перевірити в застосунку Дія. Також завдяки сервісу е-Картка платника податків оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків можна онлайн у застосунку Дія – без відвідування податкової. Заява подається всього за кілька хвилин, а готові документи будуть доступні прямо у смартфоні. Водночас, залишається можливість як і раніше, звернутися за карткою особисто до органів ДПС або оформити її в Електронному кабінеті. Документи мають однакову юридичну силу. Чи подається Заява за ф. № 20-ОПП, якщо об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, знаходяться за межами України? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ. Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588). Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ). Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства. Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань без присвоєння коду ЄДРПОУ. Отже, відокремлені підрозділи українських юридичних осіб, які мають місцезнаходження на територіях інших країн та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства таких країн, не отримують ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ та не підлягають обліку як самостійні платники податків в Україні. Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку 1588. У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588). Електронні документи, сплата акцизу та взаємодія інформаційних систем: ДПС обговорила з бізнесом тестування системи еАкциз Формування та обробка електронних документів, взаємодія інформаційних систем ДПС із компонентом «еАкциз», використання бюджетних рахунків для сплати акцизного податку під час бета-тестування стали основними темами чергової робочої зустрічі ДПС, Мінцифри із представниками суб'єктів господарювання, які тестують систему. Учасники обговорили практичні питання, які виникли від початку тестування «еАкциз», пропозиції щодо вдосконалення окремих функціональних можливостей системи, а також узгодили подальший порядок взаємодії та комунікації під час проходження тестування сервісів зі сплати акцизного податку. Окрему увагу приділили питанням використання бюджетних рахунків, на які під час тестування зараховується акцизний податок, відображення нарахувань у картках платників, повернення коштів або їх зарахування в рахунок майбутніх платежів. Також були опрацьовані технічні та нормативні аспекти, необхідні для подальшого вдосконалення сервісів і забезпечення їх стабільної роботи. ДПС спільно з Мінцифри продовжують активну співпрацю з бізнесом у межах бета-тестування «еАкциз». Такий формат взаємодії дозволяє оперативно враховувати пропозиції користувачів, вдосконалювати функціонал системи та забезпечити її якісне впровадження. Що потрібно для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадуємо, що для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг потрібно: 1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг». 2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті). 3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг». 4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо). Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів. Оновити сертифікат можна самостійно всього за кілька хвилин через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають: - чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів); - незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); - особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. Новий ключ буде дійсним протягом 2 років. До уваги платників податків! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: номер якої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (ЮО) (далі – Декларація) зазначається у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації, якщо платником здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, повідомляє. Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинної на час подання уточнюючого розрахунку. Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація). Поле «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації заповнюється платником при самостійному виправленні ним помилок за минулий податковий (звітний) період та зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню. Отже, якщо платником єдиного податку третьої групи (юридичною особою) здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, то у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 розд. «І. Загальні відомості» Декларації зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню. Слід зазначити, що платник податків може дізнатись реєстраційний номер Декларації скориставшись електронним сервісом Електронний кабінет розміщений на вебпорталі ДПС, а саме, в меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету, яке надає можливість перегляду раніше поданої, зокрема, податкової звітності до органу ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звітність, подану на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків. Фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація, необхідно звернутись до податкового агента Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Згідно з абзацом першим п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО). Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків ведеться у ДРФО за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем (за наявності), ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта). До ДРФО включаються, зокрема, дані про суму нарахованого та/або виплаченого доходу, суму нарахованого та/або перерахованого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), суму нарахованого та/або перерахованого військового збору (п. 1 розд. V Положення № 822). Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору накопичується у ДРФО відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ (п. 4 розд. V Положення № 822). Відповідно до п. 1 розд. X Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі ДРФО, може отримати відомості про себе, наявні у ДРФО. Форма Відомостей з ДРФО про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – Відомості) є додатком 15 до Положення № 822. Пунктом 6 розд. Х Положення № 822, зокрема, визначено, що у разі відсутності інформації про доходи в ДРФО контролюючий орган надає Відомості за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822. З урахуванням примітки до Відомостей відомості надаються, зокрема, відповідно до додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами), які подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС, до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ). Слід зауважити, що у разі подання податковим агентом Додатка 4ДФ до Розрахунку, в якому допущено помилку, зокрема, невірно зазначений РНОКПП фізичної особи, інформація про суми нарахованого доходу, утриманий та сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір буде відображена в ДРФО для фізичної особи, РНОКПП якої зазначений у Додатку 4ДФ до Розрахунку. Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4). Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться, зокрема, на підставі самостійно виявлених платником помилок (п. 1 розд. V Порядку № 4). Відповідно до п. 3 розд. V Порядку № 4 поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період. На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами. Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування. Враховуючи зазначене, фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, необхідно звернутись до податкового агента, яким подано Розрахунок з недостовірною інформацією, з метою подання таким податковим агентом Розрахунку та Додатка 4ДФ з типом «Уточнюючий», з відображенням достовірної інформації, зокрема, щодо РНОКПП фізичної особи. Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника заданими інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заява подається платником (на його вибір): - у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган); - в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) . Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб). Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733). Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника). Крім цього, актуальним на поточний момент є отримання Довідки з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155. Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733). Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії. Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом. Чек-лист від податківців Дніпропетровщини:як повернути помилково або надміру сплачені грошові зобов’язання Переплата або помилка під час сплати податків – ситуація, яку можна виправити Під час сплати податків ніхто не застрахований від помилок. Неправильно зазначені реквізити, подвійна сплата, перерахування коштів не на той бюджетний рахунок – такі ситуації трапляються як у підприємців, так і у громадян. Законодавство передбачає механізм їх повернення або перерахування. Головне – вчасно звернутися до податкового органу із відповідною заявою. Коли можна повернути кошти? При здійсненні платником невірної сплати податків, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання відповідної заяви. Винятком є лише повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу. Подати заяву необхідно протягом 1095 днів із дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. При цьому слід врахувати призупинення строків на період дії карантину, запровадженого у зв'язку з COVID-19, та воєнного стану. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС у паперовій та в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: - на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; - на єдиний рахунок (у разі його використання); - на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Особливості повернення переплати Важливо пам'ятати: якщо у платника є податковий борг, повернути кошти на банківський рахунок не вдасться до повного погашення цього боргу. Така вимога встановлена Податковим кодексом України і поширюється на всі випадки повернення надміру або помилково сплачених сум. Для податку на додану вартість діють окремі правила. Якщо надміру сплачені кошти були перераховані до бюджету з рахунка платника у системі електронного адміністрування ПДВ, вони повертаються насамперед саме на цей рахунок. Якщо ж на момент звернення або фактичного повернення такий рахунок уже відсутній, кошти можуть бути перераховані на банківський рахунок платника. Скільки часу триває повернення? Після отримання заяви податковий орган проводить її опрацювання. Не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення двадцятиденного строку з дня отримання заяви формується електронний висновок про повернення коштів і автоматично передається до територіального органу Казначейства. Після отримання такого висновку Казначейство протягом п'яти робочих днів здійснює повернення коштів або їх перерахування відповідно до зазначеного платником напряму. Щоб уникнути зайвих затримок, перед сплатою податків варто уважно перевіряти реквізити платежу, код бюджетної класифікації, суму та призначення платежу. Якщо ж помилка все-таки сталася, не варто хвилюватися. Законодавство передбачає чіткий порядок повернення або перерахування коштів. Головне – своєчасно подати заяву, правильно заповнити її реквізити та врахувати наявність або відсутність податкового боргу. Дотримання цих простих рекомендацій дозволить швидко врегулювати ситуацію та уникнути зайвих фінансових і часових витрат. Довідково: Статті 43 та 102, п. 522 та п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями); Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» (із змінами). ПРРО – комфортне програмне рішення від ДПС Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує платникам про можливість використання безоплатного функціоналу від Державної податкової служби України – «ПРРО ДПС». Це програмне рішення: - відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО; - охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване. Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play, Windows та Web, а також на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС». «ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для Web оновлюється автоматично. Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені, зокрема: - керівництво користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha; - форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/; - відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi. Обирайте сучасні цифрові рішення! ПРРО – це автономність, мобільність і зручність ведення вашого бізнесу! ДПС робить податкові консультації доступнішими: мережа онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів зросла до 84 Державна податкова служба активно розвиває мережу онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів, щоб зробити податкові консультації більш доступними. Наразі в різних регіонах вже відкрили 84 такі пункти. Крім того, працюють 20 Офісів податкових консультантів. Про це розповіла очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух. «Податкові консультації стають ще доступнішими. Щоб отримати консультацію податкової, більше не потрібно їхати в інше місто чи шукати потрібного фахівця. Сервіс вкрай затребуваний. Бо економить час людей. І головне – податкова допомога доступна, незалежно від того, де люди проживають», – сказала Леся Карнаух. Офіси податкових консультантів ДПС відкрила у вересні минулого року. І вже в них разом з онлайн – пунктами наші фахівці надали понад 140 тисяч консультацій. Найчастіше консультаціями в ОПК користуються громадяни з питань особистого оподаткування – понад 70 % звернень. Ще близько 17 % консультацій надають фізичним особам – підприємцям і представникам малого бізнесу. Серед найпоширеніших тем звернень: - нарахування та сплата податків, зборів і єдиного внеску – 41,6 %; - робота з сервісами Електронного кабінету – 8,8 %; - визначення та перевірка податкового боргу – 7,6 %. Найбільше онлайн – пунктів ОПК наразі працює на Одещині – 14, на Волині – 10, на Львівщині та Київщині по 6, а також на Вінниччині та Миколаївщині по 5. «Ми і надалі будемо розширювати мережу онлайн – пунктів, щоб податкові консультації були доступними для платників у всіх регіонах України. Вже незабаром нові точки з’являться в Івано-Франківській та Хмельницькій областях», – зазначила Леся Карнаух. До речі, майже 26,5 тисячі громадян скористалися можливістю залишити анонімний зворотний зв’язок через QR-коди. За результатами анкетування 98,6 % опитаних задоволені якістю послуг, 98,7 % високо оцінили компетентність експертів, а 98,4 % респондентів відзначили доступність сервісу. Адреси Офісів та онлайн – пунктів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv ФО – пенсіонеру, який не досяг пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах, в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком»: чи є пільга щодо сплати земельного податку? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ). Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ. Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями); фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га; - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га; - для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га; - для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га; - для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком)», мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. Подавати заяви про право користування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android. Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ). Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно нерухомість, яка не має ознак будівель і класифікується як інженерні споруди? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. При цьому ПКУ містить наступні визначення: об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ); об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (п.п. 14.1. 129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Так, об’єктами нежитлової нерухомості є, у тому числі, господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та інші будівлі. Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності. В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.238 ПКУ споруди – земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій. Відповідно до Національного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), інженерні споруди (усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них) віднесено до розд. 2 Класифікатора, зокрема, підрозділи: «Транспортна інфраструктура» (код 21), зокрема, шляхи, вулиці, дороги та дорожні споруди, споруди суднобудівної промисловості тощо; «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» (код 22), зокрема, магістральні водопроводи, наземні, підземні або підводні лінії електронних комунікаційних мереж, релейні системи, радіо, телевізійні та кабельні мережі, телекомунікаційні вежі та радіокомунікаційні споруди тощо; «Комплексні споруди промислових об’єктів (код 23), зокрема, установки та споруди шахт, кар’єрів, гірничодобувних свердловин (наприклад, завантажувальні та розвантажувальні станції, копри шахт, коксохімічні та газові заводи тощо); «Інші інженерні споруди» (код 24), зокрема, спортивні майданчики та поля, обладнані для занять спортом на відкритому повітрі, таких як футбол, бейсбол, регбі, водний спорт, легка атлетика, автомобільні, велосипедні або кінні перегони тощо. Враховуючи зазначене, об’єкти нерухомості, віднесені до розд. 2 Класифікатора, які не мають ознак будівель в значенні п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Чи можливо переглянути закриту робочу зміну в ПРРО, яка була відкрита та закрита на іншому пристрої? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі. Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання. Внесено зміни до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Наказом Міністерства фінансів України від 11.05.2026 № 249 (із змінами, внесеним наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2026 № 293 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 травня 2026 року № 249») (далі – Наказ № 249) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 89. Наказ № 249 набув чинності 24.06.2026 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.06.2026 № 51). Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить всі моделі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр) наявна інформація про всі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання. Наголошуємо, що оновлення програмного забезпечення окремих реєстраторів розрахункових операцій жодним чином не свідчить про неможливість використання решти РРО. Зміни до Реєстру, за потреби, вносяться щокварталу. Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають застосовувати РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи на товари чи послуги, які той придбав. З 01.03.2025 діють нові форми чеків. Що потрібно пам’ятати: - документ не прийматиметься як розрахунковий, у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотримання сфери його призначення; - відображення тих чи інших обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу; - помилки/неточності в назві товару в чеках, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для недійсності чека. Повідомляємо, що строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій. еАкциз: бізнес уже може протестувати систему до її обов’язкового запуску З 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. До обов’язкового запуску електронної системи простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) ще є час. І саме зараз його варто використати, щоб спокійно підготуватися до нових правил. Тож запрошуємо бізнес долучитися до тестування системи. Попереднє тестування – мінімізація технічних збоїв та операційних помилок у майбутньому. Участь у тестуванні допоможе: - Налаштувати власні системи: адаптувати внутрішнє програмне забезпечення до інтеграції з еАкцизом. - Підготувати команду: навчити працівників працювати з новими електронними кабінетами та сервісами. - Перевірити логістику: протестувати створення електронних акцизних марок та оформлення цифрових документів на переміщення продукції. - Усунути помилки заздалегідь: виявити й виправити технічні неузгодженості до запуску системи на повну потужність. Долучитися до тестів можуть компанії та підприємці, які: Мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкоголем чи тютюном. Зареєстровані в Єдиному державному реєстрі. Як подати заявку Перейдіть на портал xtrace.gov.ua та заповніть форму. Тестування триватиме до 12 жовтня 2026 року. Крім того, ДПС уже надсилає детальні запрошення з інструкціями безпосередньо в Електронні кабінети платників – перевіряйте свої сповіщення. Заява за формою № 20-ОПП: де в Електронному кабінеті можна переглянути відомості про об’єкти оподаткування? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом: - перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац другий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ); - взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій (абзац сімнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ). Слід зазначити, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх облікових даних, з яких для заповнення графи 5 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями)) можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою. Щодо перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за певних умов Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: чи може бути проведений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, інформує. Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування. Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ). Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ). Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні. Якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності. Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги). Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Чи втрачає ФОП право перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо перерахував благодійну фінансову допомогу на потреби ЗСУ зі свого підприємницького рахунку? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073): - благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності; - благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073). Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Отже, незалежно від того яку систему оподаткування у подальшому обере для себе фізична особа – підприємець (ФОП), благодійником виступає саме фізична особа, а не ФОП. При цьому, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП. Водночас, порядок відкриття надавачами платіжних послуг рахунків ФОП визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162). Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162). Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України. За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) та п. 24 розд. 1 Інструкції № 162. Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичною особою – резидентом здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. При цьому нормами законодавства не встановлено обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності. Тобто, ФОП не втрачає права перебувати на спрощеній системі оподаткування у випадку перерахування благодійної допомоги Збройним Силам України безпосередньо зі свого підприємницького рахунку. Щодо терміну сплати МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3), який є невід’ємною частиною Декларації. У такому додатку, зокрема, зазначаються: кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок; сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки; різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок; загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року. Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків. Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення). Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку. Тобто, ПКУ передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання з наступним розподілом по територіальним громадам. Показник Позитивного значення, розрахований за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, у Додатку 3 загальної Декларації (відображається у рядку 4 графи 7 Розрахункової частини загальної Декларації на поточний рік та відповідає значенню показника рядка 04 графи 3 розділу ІІ Додатка 3). Сума Позитивного значення (рядок 4 графи 7 загальної Декларації) розподіляється між звітними Деклараціями (по територіальним громадам) пропорцій площі земельних ділянок) та підлягає сплата по відповідних місцевих бюджетах. Формою Декларації передбачено збільшення суми єдиного податку, нарахованої за І квартал поточного року, на суму Позитивного значення, розрахованого за податковий (звітний) рік, що передує поточному року (графа 7 рядка 5 Розрахункової частини Декларації «Загальні податкові зобов’язання з єдиного податку»). Оскільки до інтегрованої картки платника податків переносяться узгоджені суми податкових зобов’язань з єдиного податку (поквартально) (графи 7 – 10 рядка 5 Розрахункової частини Декларації), то сума Позитивного значення за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, на яку збільшується сума єдиного податку, визначена за І квартал в Декларації на поточний рік як складова загальної суми єдиного податку, підлягає сплаті за І квартал поточного року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду. При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ). https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44572 До уваги платників! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Державною казначейською службою України розблоковано бюджетні рахунки, відкриті за кодами класифікації доходів бюджету (ККДБ) 14020201, 14020301, 14020401, 12020601, 14030201, 14030301, 14030401 та 14030601. З оновленою інформацію, з урахуванням вищезазначеного, можна ознайомитись за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv (Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області). До уваги платників: діють нові довідники пільг! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Cтаном на 30.06.2026 ДПС України затверджені нові довідники пільг: - Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 134/1; - Довідник інших податкових пільг – № 134/2. Нагадуємо, що вищезазначені довідники містять інформацію про всі податкові пільги, встановлені законодавством України. Ця інформація необхідна платникам податків для правильного формування податкової звітності. Контролюючі органи здійснюють облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, на підставі інформації, наявної у податкових деклараціях, поданих такими особами. Довідково: у довіднику зазначається: назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у податковій декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно та ін.); умови та строки дії пільги; чи призводить така пільга до втрат бюджету. Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html. Як справляється МПЗ за земельні ділянки, отримані у спадщину, якщо в зареєстрованому договорі оренди орендодавцем зазначена особа, яка померла? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ста 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (податок) – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається контролюючим органом. МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ). У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ). Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта ст. 124 ЗКУ). Згідно зі ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). Права власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952). Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952). Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ). Згідно з частиною першою ст. 148 прим. 1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки, передбачені чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. У ст. 31 Закону № 161 визначено підстави припинення договору оренди землі. Так, за положеннями ст. 32 Закону № 161 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Враховуючи викладене, у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину, де орендодавцем зазначена особа, яка померла, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями, користувачами на інших умовах такої земельної ділянки у порядку, встановленому ПКУ, незалежно від того, що помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця. Водночас із метою уникнення подвійного оподаткування для фізичної особи – спадкоємця МПЗ не нараховується. Мобільний застосунок «Моя податкова»: подати Облікову картку за формою № 1ДР або Заяву за формою № 5ДР просто і зручно Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay. Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП. Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР). Для формування Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. У запропонованих формах Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документу. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних наявних в ДПС (з можливістю їх коригування). Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом із обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ. Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу. Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику. Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків, необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР, пред’явити документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи. Податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Тобто, податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником. Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником через Електронний кабінет Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Пунктом 35 прим. 1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ. Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року. Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку. У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року. Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС. Наразі ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів). Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет. Про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Суб’єкт господарювання має відокремлені підрозділи (філії): особливості реєстрації РРО Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади. Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО: Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень; Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг; Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку; Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту. РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ. ФОП – платник єдиного податку одночасно є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: чи подавати декларацію про майновий стан і доходи? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Пунктом 65.9 ст. 65 розд. IV ПКУ визначено, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Згідно з п. 291.3 ст. 291 розд. XIV ПКУ обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП. Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 розд. І ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим кодексом, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами). Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ). Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями. Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу. Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу фізичної особи – платника єдиного податку, отриманого від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розд. XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції). Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію. Для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску необхідно подати пакет документів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 449). Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді: - заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449; - копію трудової книжки (за наявності); - виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5); - копію документа, що посвідчує особу. Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), – копію трудового договору. Юридична особа користується пільгою щодо сплати земельного податку і надає в оренду земельні ділянки: що з оподаткуванням? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ). Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин). Спадщина (подарунок) отримана фізичною особою - нерезидентом від фізособи – резидента: оподаткування Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків. До уваги фізичних осіб – власників нерухомості! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком, повідомляє. Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган. Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ). Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ). Отже, контролюючі органи мають право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні. Захистіть свої права – під час розрахунків отримайте фіскальний чек! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). Видача суб’єктами господарювання розрахункових документів (фіскальних чеків) гарантує захист прав споживачів та підтверджує легітимне походження товару при продажу,зокрема побутової техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів. Так, наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та гарантійне обслуговування товарів сервісними центрами. Наголошуємо, що суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. А споживачам необхідно знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків. Відмова у видачі фіскального чека – це порушення прав і відсутність захисту покупця. Повідомити про факти порушень законодавства, зокрема незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів, можна в один клік за допомогою цифрового сервісу TAX Control (TAX Control розміщений на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – необхідно лише натиснути на віджет «TAX Control» і відправити повідомлення). Така взаємодія допомагає виявляти тіньову діяльність та сприяє формуванню чесного бізнес-середовища. TAX Control – дієвий механізм боротьби з порушеннями Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Цифровий сервіс TAX Control – це захист прав споживача і прозорість ведення бізнесу. TAX Control рекомендується скористатися, якщо: - не видали чек або видали нефіскальний чек; - магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою; - бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально); - інші порушення. Який принцип дії? Через сервіс TAX Control надсилається інформація, яка автоматично надходить до податкової служби відповідного регіону. Дані аналізуються та використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання. У чому ключова перевага застосування TAX Control? Захист прав споживача: ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців. Чесна конкуренція: бізнес, який платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні». Функціонування і розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону. TAX Control – це ефективний інструмент контролю і боротьби з порушеннями! Чесні правила – спільні досягнення! Не можете виконати податкові обов’язки через війну? Подайте заяву та підтвердні документи Якщо через обставини, пов’язані з воєнним станом, платник податків не може своєчасно виконати свої податкові обов’язки, він має повідомити про це податкову та підтвердити такі обставини документально. Подайте заяву про неможливість виконання податкових обов’язків разом із документами, які підтверджують причини такої неможливості. Йдеться, зокрема, про випадки, коли платник не може вчасно: - сплатити податки та збори; - подати податкову або іншу передбачену законодавством звітність; - зареєструвати податкові чи акцизні накладні та розрахунки коригування; - подати електронні документи, пов’язані з обігом пального та спирту етилового; - виконати інші податкові обов’язки, визначені законодавством. До заяви додайте копії документів, які підтверджують неможливість виконання податкових обов’язків. Перелік таких документів залежить від категорії платника (юридична чи фізична особа) та визначений відповідним Порядком. Водночас є окремі винятки. Зокрема, спеціальний порядок застосовується до випадків, пов'язаних із реєстрацією акцизних накладних, поданням електронних документів щодо обігу пального або спирту етилового та окремих заявок на їх переміщення. Порядок поширюється на фізичних осіб, у тому числі самозайнятих, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України), а також їхні відокремлені підрозділи. Якщо після прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов'язків платник відновив можливість їх виконувати, він зобов'язаний не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає після місяця такого відновлення, повідомити про це контролюючий орган, подавши повідомлення у довільній формі. Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924744.html Довідково. Порядок підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкових обов’язків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Документ прийнято відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Він визначає процедуру підтвердження можливості або неможливості виконання податкових обов’язків та перелік документів, які необхідно подати для підтвердження відповідних обставин. Е-кабінет: як надіслати інформацію на письмовий запит органу ДПС разом із документами? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити: номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь; інформацію, що запитується органом ДПС. Платник податків скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (Е-кабінет) має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС в електронному вигляді лист, який містить інформацію, що запитується органом ДПС, та її документальне підтвердження у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ. У разі якщо загальний розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг, із зазначенням в реквізиті «Короткий зміст» меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету номеру та дати запиту органу ДПС, на який надається відповідь. Довідково:  п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 та п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ); п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (із змінами). ДПС робить податкові консультації доступнішими: мережа онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів зросла до 84 Державна податкова служба активно розвиває мережу онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів, щоб зробити податкові консультації більш доступними. Наразі в різних регіонах вже відкрили 84 такі пункти. Крім того, працюють 20 Офісів податкових консультантів. Про це розповіла очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух. «Податкові консультації стають ще доступнішими. Щоб отримати консультацію податкової, більше не потрібно їхати в інше місто чи шукати потрібного фахівця. Сервіс вкрай затребуваний. Бо економить час людей. І головне – податкова допомога доступна, незалежно від того, де люди проживають», – сказала Леся Карнаух. Офіси податкових консультантів ДПС відкрила у вересні минулого року. І вже в них разом з онлайн – пунктами наші фахівці надали понад 140 тисяч консультацій. Найчастіше консультаціями в ОПК користуються громадяни з питань особистого оподаткування – понад 70 % звернень. Ще близько 17 % консультацій надають фізичним особам – підприємцям і представникам малого бізнесу. Серед найпоширеніших тем звернень: - нарахування та сплата податків, зборів і єдиного внеску – 41,6 %; - робота з сервісами Електронного кабінету – 8,8 %; - визначення та перевірка податкового боргу – 7,6 %. Найбільше онлайн – пунктів ОПК наразі працює на Одещині – 14, на Волині – 10, на Львівщині та Київщині по 6, а також на Вінниччині та Миколаївщині по 5. «Ми і надалі будемо розширювати мережу онлайн – пунктів, щоб податкові консультації були доступними для платників у всіх регіонах України. Вже незабаром нові точки з’являться в Івано-Франківській та Хмельницькій областях», – зазначила Леся Карнаух. До речі, майже 26,5 тисячі громадян скористалися можливістю залишити анонімний зворотний зв’язок через QR-коди. За результатами анкетування 98,6 % опитаних задоволені якістю послуг, 98,7 % високо оцінили компетентність експертів, а 98,4 % респондентів відзначили доступність сервісу. Адреси Офісів та онлайн – пунктів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1393). Згідно з абзацом шостим ст. 1 Закону № 1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, відноситься до неякісної та небезпечної продукції. Статтею 5 Закону № 1393 встановлено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу. Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом № 1393 (ст. 6 Закону № 1393). Відповідно до ст. 8 Закону № 1393 вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію. Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях. З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена. При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (із змінами) (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної у відповідності з вимогами Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС. До яких видів економічної діяльності (КВЕД) відносяться промислові підприємства? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією. Термін «промислове підприємство» охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв’язку (ст. 1 Конвенції про допомоги у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 08 липня 1964 року № 121). Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – ДК 009:2010), економічна діяльність – це процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва – це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, наданні промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво». Тобто, промисловими, з метою застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій: B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо; D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» F «Будівництво». https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41315 У скриньці РРО не вистачає готівкових коштів: як оформити повернення готівки за товар фізичній особі? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно». Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки. Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках, що передбачають повернення коштів споживачу відповідно до законодавства. Форма № ФКЧ-2 фіскального касового чека видачі коштів наведена в додатку 2 до Положення № 13. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148). Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення». Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що ФОПи касової книги не ведуть. У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення». Цифрові можливості для громадян України: РНОКПП через «е-Консул» та Е-картка платника Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що нещодавно запрацювали два електронних сервіси, які роблять податкові послуги сучасними, цифровими і більш зручними. Так, для громадян України з’явилися нові можливості отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП, картка) через систему «е-Консул» та в мобільному застосунку «Дія». Завдяки сервісу оформлення РНОКПП для дітей віком до 18 років через систему «е-Консул» кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може отримати РНОКПП в електронному вигляді. Раніше для оформлення документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за кордоном, громадяни зверталися до закордонних дипломатичних установ. Через них направляли листи із копіями документів до Державної податкової служби, або поверталися тимчасово в Україну, щоб особисто звернутися до Центру обслуговування платників. Отримання картки займало від 2 до 4 тижнів. Тепер електронну заяву та скани документів можна подати через систему «е-Консул» або особисто звернутися до закордонної дипломатичної установи. Отримати картку можна протягом 1 – 3 днів. Готову картку платника податків можна легко перевірити в застосунку Дія. Також завдяки сервісу е-Картка платника податків оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків можна онлайн у застосунку Дія – без відвідування податкової. Заява подається всього за кілька хвилин, а готові документи будуть доступні прямо у смартфоні. Водночас, залишається можливість як і раніше, звернутися за карткою особисто до органів ДПС або оформити її в Електронному кабінеті. Документи мають однакову юридичну силу. Чи подається Заява за ф. № 20-ОПП, якщо об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, знаходяться за межами України? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ. Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588). Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ). Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства. Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань без присвоєння коду ЄДРПОУ. Отже, відокремлені підрозділи українських юридичних осіб, які мають місцезнаходження на територіях інших країн та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства таких країн, не отримують ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ та не підлягають обліку як самостійні платники податків в Україні. Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку 1588. У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588). Електронні документи, сплата акцизу та взаємодія інформаційних систем: ДПС обговорила з бізнесом тестування системи еАкциз Формування та обробка електронних документів, взаємодія інформаційних систем ДПС із компонентом «еАкциз», використання бюджетних рахунків для сплати акцизного податку під час бета-тестування стали основними темами чергової робочої зустрічі ДПС, Мінцифри із представниками суб'єктів господарювання, які тестують систему. Учасники обговорили практичні питання, які виникли від початку тестування «еАкциз», пропозиції щодо вдосконалення окремих функціональних можливостей системи, а також узгодили подальший порядок взаємодії та комунікації під час проходження тестування сервісів зі сплати акцизного податку. Окрему увагу приділили питанням використання бюджетних рахунків, на які під час тестування зараховується акцизний податок, відображення нарахувань у картках платників, повернення коштів або їх зарахування в рахунок майбутніх платежів. Також були опрацьовані технічні та нормативні аспекти, необхідні для подальшого вдосконалення сервісів і забезпечення їх стабільної роботи. ДПС спільно з Мінцифри продовжують активну співпрацю з бізнесом у межах бета-тестування «еАкциз». Такий формат взаємодії дозволяє оперативно враховувати пропозиції користувачів, вдосконалювати функціонал системи та забезпечити її якісне впровадження. Що потрібно для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадуємо, що для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг потрібно: 1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг». 2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті). 3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг». 4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо). Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів. Оновити сертифікат можна самостійно всього за кілька хвилин через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають: - чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів); - незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); - особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. Новий ключ буде дійсним протягом 2 років. До уваги платників податків! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: номер якої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (ЮО) (далі – Декларація) зазначається у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації, якщо платником здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, повідомляє. Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинної на час подання уточнюючого розрахунку. Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація). Поле «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації заповнюється платником при самостійному виправленні ним помилок за минулий податковий (звітний) період та зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню. Отже, якщо платником єдиного податку третьої групи (юридичною особою) здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, то у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 розд. «І. Загальні відомості» Декларації зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню. Слід зазначити, що платник податків може дізнатись реєстраційний номер Декларації скориставшись електронним сервісом Електронний кабінет розміщений на вебпорталі ДПС, а саме, в меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету, яке надає можливість перегляду раніше поданої, зокрема, податкової звітності до органу ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звітність, подану на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків. Фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація, необхідно звернутись до податкового агента Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Згідно з абзацом першим п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО). Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків ведеться у ДРФО за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем (за наявності), ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта). До ДРФО включаються, зокрема, дані про суму нарахованого та/або виплаченого доходу, суму нарахованого та/або перерахованого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), суму нарахованого та/або перерахованого військового збору (п. 1 розд. V Положення № 822). Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору накопичується у ДРФО відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ (п. 4 розд. V Положення № 822). Відповідно до п. 1 розд. X Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі ДРФО, може отримати відомості про себе, наявні у ДРФО. Форма Відомостей з ДРФО про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – Відомості) є додатком 15 до Положення № 822. Пунктом 6 розд. Х Положення № 822, зокрема, визначено, що у разі відсутності інформації про доходи в ДРФО контролюючий орган надає Відомості за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822. З урахуванням примітки до Відомостей відомості надаються, зокрема, відповідно до додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами), які подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС, до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ). Слід зауважити, що у разі подання податковим агентом Додатка 4ДФ до Розрахунку, в якому допущено помилку, зокрема, невірно зазначений РНОКПП фізичної особи, інформація про суми нарахованого доходу, утриманий та сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір буде відображена в ДРФО для фізичної особи, РНОКПП якої зазначений у Додатку 4ДФ до Розрахунку. Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4). Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться, зокрема, на підставі самостійно виявлених платником помилок (п. 1 розд. V Порядку № 4). Відповідно до п. 3 розд. V Порядку № 4 поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період. На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами. Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування. Враховуючи зазначене, фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, необхідно звернутись до податкового агента, яким подано Розрахунок з недостовірною інформацією, з метою подання таким податковим агентом Розрахунку та Додатка 4ДФ з типом «Уточнюючий», з відображенням достовірної інформації, зокрема, щодо РНОКПП фізичної особи. Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника заданими інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заява подається платником (на його вибір): - у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган); - в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) . Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб). Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733). Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника). Крім цього, актуальним на поточний момент є отримання Довідки з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155. Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733). Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії. Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом. Чек-лист від податківців Дніпропетровщини:як повернути помилково або надміру сплачені грошові зобов’язання Переплата або помилка під час сплати податків – ситуація, яку можна виправити Під час сплати податків ніхто не застрахований від помилок. Неправильно зазначені реквізити, подвійна сплата, перерахування коштів не на той бюджетний рахунок – такі ситуації трапляються як у підприємців, так і у громадян. Законодавство передбачає механізм їх повернення або перерахування. Головне – вчасно звернутися до податкового органу із відповідною заявою. Коли можна повернути кошти? При здійсненні платником невірної сплати податків, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання відповідної заяви. Винятком є лише повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу. Подати заяву необхідно протягом 1095 днів із дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. При цьому слід врахувати призупинення строків на період дії карантину, запровадженого у зв'язку з COVID-19, та воєнного стану. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС у паперовій та в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: - на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; - на єдиний рахунок (у разі його використання); - на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Особливості повернення переплати Важливо пам'ятати: якщо у платника є податковий борг, повернути кошти на банківський рахунок не вдасться до повного погашення цього боргу. Така вимога встановлена Податковим кодексом України і поширюється на всі випадки повернення надміру або помилково сплачених сум. Для податку на додану вартість діють окремі правила. Якщо надміру сплачені кошти були перераховані до бюджету з рахунка платника у системі електронного адміністрування ПДВ, вони повертаються насамперед саме на цей рахунок. Якщо ж на момент звернення або фактичного повернення такий рахунок уже відсутній, кошти можуть бути перераховані на банківський рахунок платника. Скільки часу триває повернення? Після отримання заяви податковий орган проводить її опрацювання. Не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення двадцятиденного строку з дня отримання заяви формується електронний висновок про повернення коштів і автоматично передається до територіального органу Казначейства. Після отримання такого висновку Казначейство протягом п'яти робочих днів здійснює повернення коштів або їх перерахування відповідно до зазначеного платником напряму. Щоб уникнути зайвих затримок, перед сплатою податків варто уважно перевіряти реквізити платежу, код бюджетної класифікації, суму та призначення платежу. Якщо ж помилка все-таки сталася, не варто хвилюватися. Законодавство передбачає чіткий порядок повернення або перерахування коштів. Головне – своєчасно подати заяву, правильно заповнити її реквізити та врахувати наявність або відсутність податкового боргу. Дотримання цих простих рекомендацій дозволить швидко врегулювати ситуацію та уникнути зайвих фінансових і часових витрат. Довідково: Статті 43 та 102, п. 522 та п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями); Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» (із змінами). ПРРО – комфортне програмне рішення від ДПС Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує платникам про можливість використання безоплатного функціоналу від Державної податкової служби України – «ПРРО ДПС». Це програмне рішення: - відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО; - охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване. Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play, Windows та Web, а також на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС». «ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для Web оновлюється автоматично. Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені, зокрема: - керівництво користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha; - форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/; - відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi. Обирайте сучасні цифрові рішення! ПРРО – це автономність, мобільність і зручність ведення вашого бізнесу! ДПС робить податкові консультації доступнішими: мережа онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів зросла до 84 Державна податкова служба активно розвиває мережу онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів, щоб зробити податкові консультації більш доступними. Наразі в різних регіонах вже відкрили 84 такі пункти. Крім того, працюють 20 Офісів податкових консультантів. Про це розповіла очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух. «Податкові консультації стають ще доступнішими. Щоб отримати консультацію податкової, більше не потрібно їхати в інше місто чи шукати потрібного фахівця. Сервіс вкрай затребуваний. Бо економить час людей. І головне – податкова допомога доступна, незалежно від того, де люди проживають», – сказала Леся Карнаух. Офіси податкових консультантів ДПС відкрила у вересні минулого року. І вже в них разом з онлайн – пунктами наші фахівці надали понад 140 тисяч консультацій. Найчастіше консультаціями в ОПК користуються громадяни з питань особистого оподаткування – понад 70 % звернень. Ще близько 17 % консультацій надають фізичним особам – підприємцям і представникам малого бізнесу. Серед найпоширеніших тем звернень: - нарахування та сплата податків, зборів і єдиного внеску – 41,6 %; - робота з сервісами Електронного кабінету – 8,8 %; - визначення та перевірка податкового боргу – 7,6 %. Найбільше онлайн – пунктів ОПК наразі працює на Одещині – 14, на Волині – 10, на Львівщині та Київщині по 6, а також на Вінниччині та Миколаївщині по 5. «Ми і надалі будемо розширювати мережу онлайн – пунктів, щоб податкові консультації були доступними для платників у всіх регіонах України. Вже незабаром нові точки з’являться в Івано-Франківській та Хмельницькій областях», – зазначила Леся Карнаух. До речі, майже 26,5 тисячі громадян скористалися можливістю залишити анонімний зворотний зв’язок через QR-коди. За результатами анкетування 98,6 % опитаних задоволені якістю послуг, 98,7 % високо оцінили компетентність експертів, а 98,4 % респондентів відзначили доступність сервісу. Адреси Офісів та онлайн – пунктів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv ФО – пенсіонеру, який не досяг пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах, в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком»: чи є пільга щодо сплати земельного податку? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ). Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ. Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями); фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га; - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га; - для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га; - для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га; - для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком)», мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. Подавати заяви про право користування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android. Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ). Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно нерухомість, яка не має ознак будівель і класифікується як інженерні споруди? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. При цьому ПКУ містить наступні визначення: об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ); об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (п.п. 14.1. 129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Так, об’єктами нежитлової нерухомості є, у тому числі, господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та інші будівлі. Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності. В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.238 ПКУ споруди – земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій. Відповідно до Національного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), інженерні споруди (усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них) віднесено до розд. 2 Класифікатора, зокрема, підрозділи: «Транспортна інфраструктура» (код 21), зокрема, шляхи, вулиці, дороги та дорожні споруди, споруди суднобудівної промисловості тощо; «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» (код 22), зокрема, магістральні водопроводи, наземні, підземні або підводні лінії електронних комунікаційних мереж, релейні системи, радіо, телевізійні та кабельні мережі, телекомунікаційні вежі та радіокомунікаційні споруди тощо; «Комплексні споруди промислових об’єктів (код 23), зокрема, установки та споруди шахт, кар’єрів, гірничодобувних свердловин (наприклад, завантажувальні та розвантажувальні станції, копри шахт, коксохімічні та газові заводи тощо); «Інші інженерні споруди» (код 24), зокрема, спортивні майданчики та поля, обладнані для занять спортом на відкритому повітрі, таких як футбол, бейсбол, регбі, водний спорт, легка атлетика, автомобільні, велосипедні або кінні перегони тощо. Враховуючи зазначене, об’єкти нерухомості, віднесені до розд. 2 Класифікатора, які не мають ознак будівель в значенні п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Чи можливо переглянути закриту робочу зміну в ПРРО, яка була відкрита та закрита на іншому пристрої? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі. Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання. Внесено зміни до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Наказом Міністерства фінансів України від 11.05.2026 № 249 (із змінами, внесеним наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2026 № 293 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 травня 2026 року № 249») (далі – Наказ № 249) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 89. Наказ № 249 набув чинності 24.06.2026 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.06.2026 № 51). Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить всі моделі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр) наявна інформація про всі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання. Наголошуємо, що оновлення програмного забезпечення окремих реєстраторів розрахункових операцій жодним чином не свідчить про неможливість використання решти РРО. Зміни до Реєстру, за потреби, вносяться щокварталу. Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають застосовувати РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи на товари чи послуги, які той придбав. З 01.03.2025 діють нові форми чеків. Що потрібно пам’ятати: - документ не прийматиметься як розрахунковий, у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотримання сфери його призначення; - відображення тих чи інших обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу; - помилки/неточності в назві товару в чеках, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для недійсності чека. Повідомляємо, що строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій. еАкциз: бізнес уже може протестувати систему до її обов’язкового запуску З 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. До обов’язкового запуску електронної системи простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) ще є час. І саме зараз його варто використати, щоб спокійно підготуватися до нових правил. Тож запрошуємо бізнес долучитися до тестування системи. Попереднє тестування – мінімізація технічних збоїв та операційних помилок у майбутньому. Участь у тестуванні допоможе: - Налаштувати власні системи: адаптувати внутрішнє програмне забезпечення до інтеграції з еАкцизом. - Підготувати команду: навчити працівників працювати з новими електронними кабінетами та сервісами. - Перевірити логістику: протестувати створення електронних акцизних марок та оформлення цифрових документів на переміщення продукції. - Усунути помилки заздалегідь: виявити й виправити технічні неузгодженості до запуску системи на повну потужність. Долучитися до тестів можуть компанії та підприємці, які: Мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкоголем чи тютюном. Зареєстровані в Єдиному державному реєстрі. Як подати заявку Перейдіть на портал xtrace.gov.ua та заповніть форму. Тестування триватиме до 12 жовтня 2026 року. Крім того, ДПС уже надсилає детальні запрошення з інструкціями безпосередньо в Електронні кабінети платників – перевіряйте свої сповіщення. Заява за формою № 20-ОПП: де в Електронному кабінеті можна переглянути відомості про об’єкти оподаткування? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом: - перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац другий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ); - взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій (абзац сімнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ). Слід зазначити, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх облікових даних, з яких для заповнення графи 5 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями)) можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою. Щодо перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за певних умов Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: чи може бути проведений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, інформує. Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування. Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ). Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ). Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні. Якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності. Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги). Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Чи втрачає ФОП право перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо перерахував благодійну фінансову допомогу на потреби ЗСУ зі свого підприємницького рахунку? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073): - благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності; - благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073). Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Отже, незалежно від того яку систему оподаткування у подальшому обере для себе фізична особа – підприємець (ФОП), благодійником виступає саме фізична особа, а не ФОП. При цьому, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП. Водночас, порядок відкриття надавачами платіжних послуг рахунків ФОП визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162). Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162). Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України. За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) та п. 24 розд. 1 Інструкції № 162. Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичною особою – резидентом здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. При цьому нормами законодавства не встановлено обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності. Тобто, ФОП не втрачає права перебувати на спрощеній системі оподаткування у випадку перерахування благодійної допомоги Збройним Силам України безпосередньо зі свого підприємницького рахунку. Щодо терміну сплати МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3), який є невід’ємною частиною Декларації. У такому додатку, зокрема, зазначаються: кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок; сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки; різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок; загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року. Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків. Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення). Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку. Тобто, ПКУ передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання з наступним розподілом по територіальним громадам. Показник Позитивного значення, розрахований за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, у Додатку 3 загальної Декларації (відображається у рядку 4 графи 7 Розрахункової частини загальної Декларації на поточний рік та відповідає значенню показника рядка 04 графи 3 розділу ІІ Додатка 3). Сума Позитивного значення (рядок 4 графи 7 загальної Декларації) розподіляється між звітними Деклараціями (по територіальним громадам) пропорцій площі земельних ділянок) та підлягає сплата по відповідних місцевих бюджетах. Формою Декларації передбачено збільшення суми єдиного податку, нарахованої за І квартал поточного року, на суму Позитивного значення, розрахованого за податковий (звітний) рік, що передує поточному року (графа 7 рядка 5 Розрахункової частини Декларації «Загальні податкові зобов’язання з єдиного податку»). Оскільки до інтегрованої картки платника податків переносяться узгоджені суми податкових зобов’язань з єдиного податку (поквартально) (графи 7 – 10 рядка 5 Розрахункової частини Декларації), то сума Позитивного значення за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, на яку збільшується сума єдиного податку, визначена за І квартал в Декларації на поточний рік як складова загальної суми єдиного податку, підлягає сплаті за І квартал поточного року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду. При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ). https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44572 До уваги платників! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Державною казначейською службою України розблоковано бюджетні рахунки, відкриті за кодами класифікації доходів бюджету (ККДБ) 14020201, 14020301, 14020401, 12020601, 14030201, 14030301, 14030401 та 14030601. З оновленою інформацію, з урахуванням вищезазначеного, можна ознайомитись за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv (Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області). До уваги платників: діють нові довідники пільг! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Cтаном на 30.06.2026 ДПС України затверджені нові довідники пільг: - Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 134/1; - Довідник інших податкових пільг – № 134/2. Нагадуємо, що вищезазначені довідники містять інформацію про всі податкові пільги, встановлені законодавством України. Ця інформація необхідна платникам податків для правильного формування податкової звітності. Контролюючі органи здійснюють облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, на підставі інформації, наявної у податкових деклараціях, поданих такими особами. Довідково: у довіднику зазначається: назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у податковій декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно та ін.); умови та строки дії пільги; чи призводить така пільга до втрат бюджету. Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html. Як справляється МПЗ за земельні ділянки, отримані у спадщину, якщо в зареєстрованому договорі оренди орендодавцем зазначена особа, яка померла? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ста 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (податок) – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається контролюючим органом. МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ). У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ). Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта ст. 124 ЗКУ). Згідно зі ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). Права власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952). Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952). Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ). Згідно з частиною першою ст. 148 прим. 1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки, передбачені чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. У ст. 31 Закону № 161 визначено підстави припинення договору оренди землі. Так, за положеннями ст. 32 Закону № 161 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Враховуючи викладене, у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину, де орендодавцем зазначена особа, яка померла, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями, користувачами на інших умовах такої земельної ділянки у порядку, встановленому ПКУ, незалежно від того, що помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця. Водночас із метою уникнення подвійного оподаткування для фізичної особи – спадкоємця МПЗ не нараховується. Мобільний застосунок «Моя податкова»: подати Облікову картку за формою № 1ДР або Заяву за формою № 5ДР просто і зручно Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay. Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП. Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР). Для формування Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. У запропонованих формах Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документу. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних наявних в ДПС (з можливістю їх коригування). Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом із обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ. Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу. Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику. Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків, необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР, пред’явити документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи. Податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Тобто, податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником. Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником через Електронний кабінет Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Пунктом 35 прим. 1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ. Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року. Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку. У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року. Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС. Наразі ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів). Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет. Про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Суб’єкт господарювання має відокремлені підрозділи (філії): особливості реєстрації РРО Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади. Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО: Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень; Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг; Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку; Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту. РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ. ФОП – платник єдиного податку одночасно є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: чи подавати декларацію про майновий стан і доходи? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Пунктом 65.9 ст. 65 розд. IV ПКУ визначено, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Згідно з п. 291.3 ст. 291 розд. XIV ПКУ обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП. Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 розд. І ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим кодексом, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами). Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ). Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями. Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу. Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу фізичної особи – платника єдиного податку, отриманого від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розд. XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції). Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію. Для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску необхідно подати пакет документів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 449). Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді: - заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449; - копію трудової книжки (за наявності); - виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5); - копію документа, що посвідчує особу. Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), – копію трудового договору. Юридична особа користується пільгою щодо сплати земельного податку і надає в оренду земельні ділянки: що з оподаткуванням? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ). Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин). Спадщина (подарунок) отримана фізичною особою - нерезидентом від фізособи – резидента: оподаткування Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків. До уваги фізичних осіб – власників нерухомості! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком, повідомляє. Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган. Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ). Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ). Отже, контролюючі органи мають право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні. Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/klishchovyi-borelioz https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/klishchovyi-borelioz Tue, 21 Jul 2026 13:30:43 +0300 Кліщовий бореліоз На території Дніпропетровській області вже багато років спостерігається зростання чисельності іксодових кліщів, які є переносниками Лайм бореліозу. Зараження людей відбувається після укусу інфікованого кліща. Основними групами ризику щодо кліщового бореліозу (хвороби Лайма) є люди, які часто перебувають на природі та працівники, чия робота пов'язана з відкритим повітрям, а саме працівники агропромислового комплексу, військовослужбовці, дорожні робітники, будівельники, працівники водного господарства, екскурсоводи та туристичні інструктори, а також діти та люди, що часто відпочивають на природі. Найбільш характерною ознакою на ранній стадії є мігруюча еритема, тобто почервоніння шкіри у вигляді кільця, що розширюється. Також можуть виникати грипоподібні симптоми, такі як лихоманка, головний біль, слабкість, біль у м'язах та суглобах, збільшені лімфатичні вузли. У деяких випадках хвороба може переходити у пізніші стадії, що характеризуються ураженням нервової системи (наприклад, параліч лицьового нерва, менінгіт), серця (аритмія, біль у грудях) та суглобів (артрит). Після попадання борелій до людини, через 2-4 тижня в організмі людини відбувається імунна відповідь. Матеріалом для бактеріологічного та серологічного дослідження слугують іксодові кліщі, сироватки крові, ліквор, синовіальні рідини хворих. Всі матеріали, що поступають в лабораторію для досліджень, маркують. В супровідних документах повинна міститись характеристика матеріалу і відомості про його джерело, дані про час і місце збору взірців. У випадку передачі матеріалу від хворого профілактично-лікувальними установами для лабораторної діагностики обов'язковим є надання основних паспортних та клініко-епідеміологічних даних, дати і місця (місцевості) інфікування. Кліщі зберігаються і транспортуються в легко зволоженому медичному бинті, який поміщають в поліетиленовий мішечок або невелику чисту тару. В таких бинтах кліщі залишаються живими і придатними для дослідження при +4…+6° С (тобто в звичайному холодильнику) до 2 і більше місяців. Окрім методів темнопольної мікроскопії (кліщі), в лабораторії ОНІ проводять дослідження кліщів та крові від людини після укусу на бореліози методом полімеразно- ланцюгової реакції (далі ПЛР). Висока чутливість цього методу дозволяє визначити інфікованість пацієнта на 7-14 день від моменту присмоктування кліща, не очікуючи появлення антитіл. Метод ПЛР дозволяє встановити присутність декількох поодиноких молекул ДНК або РНК мікроорганізму в біологічному зразку. Крім того, ПЛР дозволяє ідентифікувати збудник до геновиду, здійснювати діагностику бореліозних мікст-інфекцій, виявляти випадки повторних інфікувань і проводити контроль ефективності терапії за елімінацією збудника і стосовно різних геновидів борелій. Також ДНК збудника можна виявляти не тільки у крові, а і в кліщі. ПЛР – метод має перевагу перед іншими методами в тому, що для нього не потрібно багато матеріалу, він чутливій та точний. Вартість за 1 дослідження: - Темнопольна мікроскопія - кліщ - 132 грн 00 коп (з ПДВ); - ПЛР -метод – кліщ, кров, сироватка – 934, 80 коп. (з ПДВ); Тривалість дослідження: - 1-2 доби (в залежності від часу доставки проби) – темнопольна мікроскопія; - до 3-5- ти діб – ПЛР- метод; По закінченню дослідження видається протокол міжнародного стандарту ISO 17025 (кліщі). За додатковою інформацією звертатися до лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»: м. Дніпро, вул. Філософська, 41-Б. Моб. тел.: 096 52 42 116 З питань оформлення договорів звертатися до договірного відділу ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»: м. Дніпро, вул. Госпітальна, 6. Тел. (056) 731-96-74. Кліщовий бореліоз На території Дніпропетровській області вже багато років спостерігається зростання чисельності іксодових кліщів, які є переносниками Лайм бореліозу. Зараження людей відбувається після укусу інфікованого кліща. Основними групами ризику щодо кліщового бореліозу (хвороби Лайма) є люди, які часто перебувають на природі та працівники, чия робота пов'язана з відкритим повітрям, а саме працівники агропромислового комплексу, військовослужбовці, дорожні робітники, будівельники, працівники водного господарства, екскурсоводи та туристичні інструктори, а також діти та люди, що часто відпочивають на природі. Найбільш характерною ознакою на ранній стадії є мігруюча еритема, тобто почервоніння шкіри у вигляді кільця, що розширюється. Також можуть виникати грипоподібні симптоми, такі як лихоманка, головний біль, слабкість, біль у м'язах та суглобах, збільшені лімфатичні вузли. У деяких випадках хвороба може переходити у пізніші стадії, що характеризуються ураженням нервової системи (наприклад, параліч лицьового нерва, менінгіт), серця (аритмія, біль у грудях) та суглобів (артрит). Після попадання борелій до людини, через 2-4 тижня в організмі людини відбувається імунна відповідь. Матеріалом для бактеріологічного та серологічного дослідження слугують іксодові кліщі, сироватки крові, ліквор, синовіальні рідини хворих. Всі матеріали, що поступають в лабораторію для досліджень, маркують. В супровідних документах повинна міститись характеристика матеріалу і відомості про його джерело, дані про час і місце збору взірців. У випадку передачі матеріалу від хворого профілактично-лікувальними установами для лабораторної діагностики обов'язковим є надання основних паспортних та клініко-епідеміологічних даних, дати і місця (місцевості) інфікування. Кліщі зберігаються і транспортуються в легко зволоженому медичному бинті, який поміщають в поліетиленовий мішечок або невелику чисту тару. В таких бинтах кліщі залишаються живими і придатними для дослідження при +4…+6° С (тобто в звичайному холодильнику) до 2 і більше місяців. Окрім методів темнопольної мікроскопії (кліщі), в лабораторії ОНІ проводять дослідження кліщів та крові від людини після укусу на бореліози методом полімеразно- ланцюгової реакції (далі ПЛР). Висока чутливість цього методу дозволяє визначити інфікованість пацієнта на 7-14 день від моменту присмоктування кліща, не очікуючи появлення антитіл. Метод ПЛР дозволяє встановити присутність декількох поодиноких молекул ДНК або РНК мікроорганізму в біологічному зразку. Крім того, ПЛР дозволяє ідентифікувати збудник до геновиду, здійснювати діагностику бореліозних мікст-інфекцій, виявляти випадки повторних інфікувань і проводити контроль ефективності терапії за елімінацією збудника і стосовно різних геновидів борелій. Також ДНК збудника можна виявляти не тільки у крові, а і в кліщі. ПЛР – метод має перевагу перед іншими методами в тому, що для нього не потрібно багато матеріалу, він чутливій та точний. Вартість за 1 дослідження: - Темнопольна мікроскопія - кліщ - 132 грн 00 коп (з ПДВ); - ПЛР -метод – кліщ, кров, сироватка – 934, 80 коп. (з ПДВ); Тривалість дослідження: - 1-2 доби (в залежності від часу доставки проби) – темнопольна мікроскопія; - до 3-5- ти діб – ПЛР- метод; По закінченню дослідження видається протокол міжнародного стандарту ISO 17025 (кліщі). За додатковою інформацією звертатися до лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»: м. Дніпро, вул. Філософська, 41-Б. Моб. тел.: 096 52 42 116 З питань оформлення договорів звертатися до договірного відділу ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»: м. Дніпро, вул. Госпітальна, 6. Тел. (056) 731-96-74. Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/lehioneloz https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/lehioneloz Tue, 21 Jul 2026 13:29:27 +0300 Легіонельоз Легіонельоз -«хвороба легіонерів»; інші назви — пітсбургська пневмонія, понтіакська лихоманка - гостре інфекційне захворювання, яке обумовлене різними видами мікроорганізмів роду Legionella. Хвороба протікає з лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням легенів, центральної нервової системи, органів травлення, можлива поліорганна недостатність. Фактори підвищеного ризику: захворювання в теплий сезон; подорожі, що збігаються з інкубаційним періодом (від 2 до 10 днів до початку хвороби); вік понад 40 років; чоловіча стать; куріння; інтенсивна системна гормональна або імуносупресивна терапія, нозокоміальна пневмонія після механічної вентиляції вентиляції. Шлях передавання — повітряний, аерозольний. системи. Резервуаром збудника легіонельозу являється вода і грунт. Поряд з тим треба відзначити, що легіонельоз є техногенною інфекцією. Збудник потрапляє в організм через дихальні шляхи з дрібнодисперсним аерозолем води, що утворюється під час роботи приладів систем гарячого водопостачання — кранів, душових сіток, джакузі тощо. Основні чинники, що сприяють розмноженню збудника легіонельозу (легіонел): • Температура води не вище 30–40 °С. У системах гарячого водопостачання, що не оснащені зворотними трубопроводами, що забезпечують повернення гарячої води до бойлера, коли крани закрито (так звана рециркуляція гарячої води), вода на ділянці трубопроводу перед краном застоюється, і з часом її температура знижується до 25–35 °С. У такому випадку після відкривання гарячого крана ми одразу не отримаємо гарячої води, вона поступово буде прогріватися, причому швидкість нагрівання залежить від часу, протягом якого був закритий кран (наприклад, у готельному номері тривалий час не проживали). Легіонели дуже добре розмножуються у воді температурою до 40 °С, але за температури вище 55 °С більшість їх гине. Таким чином, відсутність систем рециркуляції гарячої води, тривале невикористання кранів, душових сіток, які призводять до зниження температури води перед кранами, є факторами ризику розмноження легіонел. Улітку, коли температура води в системах холодного водопостачання значно підвищується, легіонели можуть розмножуватися і в системах холодного водопостачання. Утворення аэрозолю під час використання систем водопостачання, а також фонтанів (зокрема всередині будівель) та систем поливу території. Дрібнодисперсний аерозоль, здатний проникати в альвеоли (аналогічно з передаванням збудника туберкульозу), може утворюватися під час роботи звичайних кранів, особливо за наявності на них сіток, і внаслідок значного напору води; за використання душових сіток; унаслідок роботи різноманітного спа-обладнання. За умови функціонування великої кількості спа-приладів, фонтанів, систем поливу може утворюватися значна кількість аерозолю, який може перебувати в повітрі спа-комплексу тривалий час (подібно до аерозолю, що вміщує збудника туберкульозу) і розповсюджуватися за межі спа-комплексу через повітроводи систем витягувальної вентиляції, нещільності тощо. Таким чином, утворення аерозолю є фактором, що сприяє розповсюдженню збудника легіонельозу через повітря. Застій води у системах водопостачання, особливо гарячого. Застій призводить до зниження температури гарячої води, що є фактором розмноження легіонел. Також застій є фактором утворення органічної плівки на стінах трубопроводів, особливо в місцях поворотів труб, а в плівці легіонела дуже активно розмножується. Таким чином, наявність ділянок трубопроводу, де можливі застійні явища, також є сприятливим фактором для розмноження легіонел. Побутові спліт-кондиціонери із зовнішнім та внутрішнім блоками не сприяють розповсюдженню та розмноженню легіонел, бо в них не утворюється аерозоль і не циркулює вода. Певний ризик становлять центральні системи кондиціювання зі зволожуванням повітря шляхом розбризкування рідини в повітря, що подається до системи. Легіонела висівається з рідини кондиціонерів, промислових та побутових систем охолодження, бойлерних та душових установок, обладнання для респіраторної терапії. Також відомо, що легіонела колонізує гумові поверхні (наприклад, шланги водопровідного, медичного та промислового обладнання). Зонами ризику потенційного бактеріального забруднення збудником легіонельозу є:централізовані системи кондиціонування повітря з водяним охолодженням;системи холодного та гарячого водопостачання;градирні, фонтани;вихрові плавальні басейни та джакузі масового користування в аквапарках, спортивно-реабілітаційних центрах, фітнес- та спа-центрах, а також в офісних, торгових, виставочних тощо центрах, де окрім прямого призначення обладнання виконує декоративні та демонстраційні функції;зволожувачі повітря;душові установки тощо.Єдиний дієвий спосіб захистити людей від небезпеки – це профілактика, яка, в основному, зводиться до контролю за станом потенційно небезпечних водних об’єктів і систем.Рекомендована кратність мікробіологічного моніторингу водяних систем: системи охолодження води промислових підприємств (градирні та випарні конденсатори) – щоквартально; централізовані системи кондиціонування та зволоження повітря, що використовуються для створення оптимального мікроклімату в громадських будівлях, торгових центрах, ресторанах, клубах, готелях, а також на пасажирських судах, у поїздах тощо – не рідше 2 разів на рік (у разі сезонного (літо, зима тощо) використання систем лабораторні дослідження проводяться при їх запуску та після закінчення сезону експлуатації); басейни, аквапарки, джакузі громадського користування (у тому числі у лікувально-профілактичних закладах, саунах тощо) – щоквартально; системи гарячого й холодного водопостачання – не рідше 2 разів на рік.Окрім водяних систем, в лікувально-профілактичних закладах з метою попередження внутрішньолікарняного зараження мікробіологічному контролю підлягає обладнання, інструментарій та розчини, що використовуються при здійсненні інтубації, вентиляції легень та інших реанімаційних заходів, які проводяться пацієнтам, що відносяться до груп ризику. К останнім належать відділення та стаціонари, де застосовується імуносупресивна терапія: онкологія, транспланталогія, хірургія, інтенсивна терапія, реанімація, опікові відділення, перинатальна та неонатальна патологія тощо. На території Дніпропетровської області такі дослідження проводяться лише на базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства здоров`я України», яка акредитована в системі стандарту ISO 17025 Лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» пропонує дослідження води (1л), змивів з систем кондиціонування і зволоження повітря, систем водопостачання, штучних водних об’єктів (душових, кондиціонерів та іншого обладнання, де можливе утворення дрібно-дисперсного аерозолю). Тривалість дослідження: - бактеріологічним методом до 10 діб; По закінченню дослідження видається  протокол міжнародного стандартуISO 17025. З питань оформлення договорів звертатися до договірного відділу ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»: м. Дніпро, вул. Госпітальна, 6. Тел. (056) 731-96-74. Легіонельоз Легіонельоз -«хвороба легіонерів»; інші назви — пітсбургська пневмонія, понтіакська лихоманка - гостре інфекційне захворювання, яке обумовлене різними видами мікроорганізмів роду Legionella. Хвороба протікає з лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням легенів, центральної нервової системи, органів травлення, можлива поліорганна недостатність. Фактори підвищеного ризику: захворювання в теплий сезон; подорожі, що збігаються з інкубаційним періодом (від 2 до 10 днів до початку хвороби); вік понад 40 років; чоловіча стать; куріння; інтенсивна системна гормональна або імуносупресивна терапія, нозокоміальна пневмонія після механічної вентиляції вентиляції. Шлях передавання — повітряний, аерозольний. системи. Резервуаром збудника легіонельозу являється вода і грунт. Поряд з тим треба відзначити, що легіонельоз є техногенною інфекцією. Збудник потрапляє в організм через дихальні шляхи з дрібнодисперсним аерозолем води, що утворюється під час роботи приладів систем гарячого водопостачання — кранів, душових сіток, джакузі тощо. Основні чинники, що сприяють розмноженню збудника легіонельозу (легіонел): • Температура води не вище 30–40 °С. У системах гарячого водопостачання, що не оснащені зворотними трубопроводами, що забезпечують повернення гарячої води до бойлера, коли крани закрито (так звана рециркуляція гарячої води), вода на ділянці трубопроводу перед краном застоюється, і з часом її температура знижується до 25–35 °С. У такому випадку після відкривання гарячого крана ми одразу не отримаємо гарячої води, вона поступово буде прогріватися, причому швидкість нагрівання залежить від часу, протягом якого був закритий кран (наприклад, у готельному номері тривалий час не проживали). Легіонели дуже добре розмножуються у воді температурою до 40 °С, але за температури вище 55 °С більшість їх гине. Таким чином, відсутність систем рециркуляції гарячої води, тривале невикористання кранів, душових сіток, які призводять до зниження температури води перед кранами, є факторами ризику розмноження легіонел. Улітку, коли температура води в системах холодного водопостачання значно підвищується, легіонели можуть розмножуватися і в системах холодного водопостачання. Утворення аэрозолю під час використання систем водопостачання, а також фонтанів (зокрема всередині будівель) та систем поливу території. Дрібнодисперсний аерозоль, здатний проникати в альвеоли (аналогічно з передаванням збудника туберкульозу), може утворюватися під час роботи звичайних кранів, особливо за наявності на них сіток, і внаслідок значного напору води; за використання душових сіток; унаслідок роботи різноманітного спа-обладнання. За умови функціонування великої кількості спа-приладів, фонтанів, систем поливу може утворюватися значна кількість аерозолю, який може перебувати в повітрі спа-комплексу тривалий час (подібно до аерозолю, що вміщує збудника туберкульозу) і розповсюджуватися за межі спа-комплексу через повітроводи систем витягувальної вентиляції, нещільності тощо. Таким чином, утворення аерозолю є фактором, що сприяє розповсюдженню збудника легіонельозу через повітря. Застій води у системах водопостачання, особливо гарячого. Застій призводить до зниження температури гарячої води, що є фактором розмноження легіонел. Також застій є фактором утворення органічної плівки на стінах трубопроводів, особливо в місцях поворотів труб, а в плівці легіонела дуже активно розмножується. Таким чином, наявність ділянок трубопроводу, де можливі застійні явища, також є сприятливим фактором для розмноження легіонел. Побутові спліт-кондиціонери із зовнішнім та внутрішнім блоками не сприяють розповсюдженню та розмноженню легіонел, бо в них не утворюється аерозоль і не циркулює вода. Певний ризик становлять центральні системи кондиціювання зі зволожуванням повітря шляхом розбризкування рідини в повітря, що подається до системи. Легіонела висівається з рідини кондиціонерів, промислових та побутових систем охолодження, бойлерних та душових установок, обладнання для респіраторної терапії. Також відомо, що легіонела колонізує гумові поверхні (наприклад, шланги водопровідного, медичного та промислового обладнання). Зонами ризику потенційного бактеріального забруднення збудником легіонельозу є:централізовані системи кондиціонування повітря з водяним охолодженням;системи холодного та гарячого водопостачання;градирні, фонтани;вихрові плавальні басейни та джакузі масового користування в аквапарках, спортивно-реабілітаційних центрах, фітнес- та спа-центрах, а також в офісних, торгових, виставочних тощо центрах, де окрім прямого призначення обладнання виконує декоративні та демонстраційні функції;зволожувачі повітря;душові установки тощо.Єдиний дієвий спосіб захистити людей від небезпеки – це профілактика, яка, в основному, зводиться до контролю за станом потенційно небезпечних водних об’єктів і систем.Рекомендована кратність мікробіологічного моніторингу водяних систем: системи охолодження води промислових підприємств (градирні та випарні конденсатори) – щоквартально; централізовані системи кондиціонування та зволоження повітря, що використовуються для створення оптимального мікроклімату в громадських будівлях, торгових центрах, ресторанах, клубах, готелях, а також на пасажирських судах, у поїздах тощо – не рідше 2 разів на рік (у разі сезонного (літо, зима тощо) використання систем лабораторні дослідження проводяться при їх запуску та після закінчення сезону експлуатації); басейни, аквапарки, джакузі громадського користування (у тому числі у лікувально-профілактичних закладах, саунах тощо) – щоквартально; системи гарячого й холодного водопостачання – не рідше 2 разів на рік.Окрім водяних систем, в лікувально-профілактичних закладах з метою попередження внутрішньолікарняного зараження мікробіологічному контролю підлягає обладнання, інструментарій та розчини, що використовуються при здійсненні інтубації, вентиляції легень та інших реанімаційних заходів, які проводяться пацієнтам, що відносяться до груп ризику. К останнім належать відділення та стаціонари, де застосовується імуносупресивна терапія: онкологія, транспланталогія, хірургія, інтенсивна терапія, реанімація, опікові відділення, перинатальна та неонатальна патологія тощо. На території Дніпропетровської області такі дослідження проводяться лише на базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства здоров`я України», яка акредитована в системі стандарту ISO 17025 Лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» пропонує дослідження води (1л), змивів з систем кондиціонування і зволоження повітря, систем водопостачання, штучних водних об’єктів (душових, кондиціонерів та іншого обладнання, де можливе утворення дрібно-дисперсного аерозолю). Тривалість дослідження: - бактеріологічним методом до 10 діб; По закінченню дослідження видається  протокол міжнародного стандартуISO 17025. З питань оформлення договорів звертатися до договірного відділу ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»: м. Дніпро, вул. Госпітальна, 6. Тел. (056) 731-96-74. Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pamiatka-naselenniu-pro-dii-pislia-ukusu-klishchiv https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pamiatka-naselenniu-pro-dii-pislia-ukusu-klishchiv Tue, 21 Jul 2026 13:28:05 +0300 Пам’ятка населенню про дії після укусу кліщів Кліщі - маленькі, але небезпечні ектопаразити, активність яких розпочинається з другої половини березня (залежить від погодних умов). Тож під час відпочинку на природі варто бути особливо уважними та подбати про власну безпеку.  Кліщі переносять багато збудників інфекційних хвороб людей і тварин, зокрема: - збудники бореліозів (хвороба Лайма) - бактеріальну інфекцію, що може уражати шкіру, суглоби, серце та нервову систему; -збудника кліщового вірусного енцефаліту – вірусну інфекцію, яка уражає центральну нервову систему; - збудника анаплазмозу – інфекційну хворобу, що уражає клітини крові та може супроводжуватися гарячкою, слабкістю і головним болем; -збудника ерліхіозу - бактеріальну інфекцію, що впливає на клітини імунної системи; -збудника туляремії - бактеріальну інфекцію, що може передаватися через укуси кліщів та інших комах. Перші симптоми інфекцій, що можуть виникати після укусу кліща, включають: -загальну слабкість та втому; -підвищену температуру; -головний біль; -почервоніння шкіри або характерні висипи. ! Кліщ може залишатися на тілі людини непомітним, а наслідки його укусу можуть бути серйозними, якщо вчасно не звернутися до медиків! Якщо ви виявили кліща або відчули нездужання після прогулянки на природі – зверниться до медичного закладу. Фахівці, допоможуть безпечно видалити кліща та за потреби призначать необхідні обстеження. У лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» проводять дослідження для виявлення інфекції, що передаються через укуси кліщів. Зокрема застосовується метод ПЛР-діагностики (полімеразно- ланцюгова реакція). Також у лабораторії можна дослідити самого кліща на наявність борелій методом ПЛР та методом темнопольної мікроскопії. Однак метод ПЛР більш сучасний, високочутливий метод, який дозволяє виявити збудників інфекції навіть на ранніх стадіях. Метод ПЛР допомагає оцінити ризик інфікування після укусу кліща та наддає можливість лікарю вірно назначити лікування або навпаки не призначати зайвих досліджень та антибіотиків. Результат аналізу можна отримати на протязі 5 робочих днів. Щоб зменшити ризик укусу кліща: Одягайте закритий одяг світлих кольорів під час перебування на природі; Використовуйте репеленти; Після прогулянки оглядайте тіло, одяг та домашніх улюбленців. Кліща можна дослідити у Дніпропетровському обласному лабораторному центрі контролю та профілактики хвороб за адресою: м. Дніпро, вул. Госпітальна, 6. Детальніше на сайті Центру https://dp.cdc.gov.ua Контактний телефон: (056) -731-95-83 Бережіть себе та не нехтуйте заходами безпеки! Пам’ятка населенню про дії після укусу кліщів Кліщі - маленькі, але небезпечні ектопаразити, активність яких розпочинається з другої половини березня (залежить від погодних умов). Тож під час відпочинку на природі варто бути особливо уважними та подбати про власну безпеку.  Кліщі переносять багато збудників інфекційних хвороб людей і тварин, зокрема: - збудники бореліозів (хвороба Лайма) - бактеріальну інфекцію, що може уражати шкіру, суглоби, серце та нервову систему; -збудника кліщового вірусного енцефаліту – вірусну інфекцію, яка уражає центральну нервову систему; - збудника анаплазмозу – інфекційну хворобу, що уражає клітини крові та може супроводжуватися гарячкою, слабкістю і головним болем; -збудника ерліхіозу - бактеріальну інфекцію, що впливає на клітини імунної системи; -збудника туляремії - бактеріальну інфекцію, що може передаватися через укуси кліщів та інших комах. Перші симптоми інфекцій, що можуть виникати після укусу кліща, включають: -загальну слабкість та втому; -підвищену температуру; -головний біль; -почервоніння шкіри або характерні висипи. ! Кліщ може залишатися на тілі людини непомітним, а наслідки його укусу можуть бути серйозними, якщо вчасно не звернутися до медиків! Якщо ви виявили кліща або відчули нездужання після прогулянки на природі – зверниться до медичного закладу. Фахівці, допоможуть безпечно видалити кліща та за потреби призначать необхідні обстеження. У лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» проводять дослідження для виявлення інфекції, що передаються через укуси кліщів. Зокрема застосовується метод ПЛР-діагностики (полімеразно- ланцюгова реакція). Також у лабораторії можна дослідити самого кліща на наявність борелій методом ПЛР та методом темнопольної мікроскопії. Однак метод ПЛР більш сучасний, високочутливий метод, який дозволяє виявити збудників інфекції навіть на ранніх стадіях. Метод ПЛР допомагає оцінити ризик інфікування після укусу кліща та наддає можливість лікарю вірно назначити лікування або навпаки не призначати зайвих досліджень та антибіотиків. Результат аналізу можна отримати на протязі 5 робочих днів. Щоб зменшити ризик укусу кліща: Одягайте закритий одяг світлих кольорів під час перебування на природі; Використовуйте репеленти; Після прогулянки оглядайте тіло, одяг та домашніх улюбленців. Кліща можна дослідити у Дніпропетровському обласному лабораторному центрі контролю та профілактики хвороб за адресою: м. Дніпро, вул. Госпітальна, 6. Детальніше на сайті Центру https://dp.cdc.gov.ua Контактний телефон: (056) -731-95-83 Бережіть себе та не нехтуйте заходами безпеки! Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/fop-platnyk-iedynoho-podatku-mozhe-nadislaty-zaiavu-pro-vydachu-dovidky-pro-dokhody-cherez-elektronnyi-kabinet https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/fop-platnyk-iedynoho-podatku-mozhe-nadislaty-zaiavu-pro-vydachu-dovidky-pro-dokhody-cherez-elektronnyi-kabinet Mon, 20 Jul 2026 13:35:11 +0300 ФОП- платник єдиного податку може надіслати заяву про видачу довідки про доходи через Електронний кабінет ФОП- платник єдиного податку може надіслати заяву про видачу довідки про доходи через Електронний кабінет Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/optova-taabo-rozdribna-torhivlia-palnym-vykorystovuvaty-prro-zaboroniaietsia https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/optova-taabo-rozdribna-torhivlia-palnym-vykorystovuvaty-prro-zaboroniaietsia Mon, 20 Jul 2026 13:33:21 +0300 Оптова та/або роздрібна торгівля пальним: використовувати ПРРО забороняється Оптова та/або роздрібна торгівля пальним: використовувати ПРРО забороняється Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-5 https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-5 Mon, 20 Jul 2026 13:31:57 +0300 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 5 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 5 Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-4 https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-4 Mon, 20 Jul 2026 13:31:23 +0300 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 4 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 4 Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-3 https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-3 Mon, 20 Jul 2026 13:29:50 +0300 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 3 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 3 Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-2 https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku-2 Mon, 20 Jul 2026 13:29:04 +0300 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 2 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску 2 Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/pidtrymka-pratsevlashtuvannia-osib-z-invalidnistiu-osoblyvosti-splaty-vnesku Mon, 20 Jul 2026 13:26:35 +0300 Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску Підтримка працевлаштування осіб з інвалідністю: особливості сплати внеску Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/oformyty-podatkovu-znyzhku-mozhna-cherez-portal-diia https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/oformyty-podatkovu-znyzhku-mozhna-cherez-portal-diia Mon, 20 Jul 2026 13:24:30 +0300 Оформити податкову знижку можна через портал "Дія" Оформити податкову знижку можна через портал "Дія" Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/shcho-take-mediatsiia-i-dlia-choho-vona-potribna https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/shcho-take-mediatsiia-i-dlia-choho-vona-potribna Fri, 17 Jul 2026 10:34:23 +0300 Що таке медіація і для чого вона потрібна Не кожне питання, щодо якого виникли розбіжності, потрібно вирішувати в суді. У деяких випадках сторони можуть спробувати досягти домовленості за допомогою медіації. Що таке медіація та коли її можна застосувати — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД). Медіація — це позасудова добровільна процедура врегулювання питання, під час якої сторони за допомогою одного чи декількох медіаторів намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. Скористатися медіацією можна до звернення до суду, а також на будь-якій стадії судового провадження та досудового розслідування. Які спори можна вирішити за допомогою медіації Цивільні, сімейні, спадкові, трудові, земельні, адміністративні, а також у деяких випадках спори у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних справах. Наприклад, за допомогою медіації можна вирішити спір (домовитися) про місце проживання дитини, поділ спадкового майна або спільного майна подружжя тощо. Яким може бути результат медіації укладення угоди за результатами медіації чи іншого цивільно-правового договору, чи мирової угоди досягнення домовленості про дії (відмовитися від позову, подати заяви про примирення) досягнення проміжних та тимчасових домовленостей (часткова сплата боргу, користування майном тощо). Як отримати послугу медіації Самостійно обрати медіатора, зокрема через пошук в інтернеті, та домовитися про надання послуги Звернутися до соціальної служби. Надавачі соціальної послуги допоможуть отримати соціальну послугу медіації (для сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах). Як дізнатися, чи підходить вам медіація Якщо ви не знаєте, чи підходить медіація саме для вашої ситуації, зверніться до системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи допоможуть з'ясувати, чи можна врегулювати ваше питання за допомогою медіації, та розкажуть про інші можливі способи захисту ваших прав. Як звернутися до системи надання БПД: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/ Що таке медіація і для чого вона потрібна Не кожне питання, щодо якого виникли розбіжності, потрібно вирішувати в суді. У деяких випадках сторони можуть спробувати досягти домовленості за допомогою медіації. Що таке медіація та коли її можна застосувати — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД). Медіація — це позасудова добровільна процедура врегулювання питання, під час якої сторони за допомогою одного чи декількох медіаторів намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. Скористатися медіацією можна до звернення до суду, а також на будь-якій стадії судового провадження та досудового розслідування. Які спори можна вирішити за допомогою медіації Цивільні, сімейні, спадкові, трудові, земельні, адміністративні, а також у деяких випадках спори у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних справах. Наприклад, за допомогою медіації можна вирішити спір (домовитися) про місце проживання дитини, поділ спадкового майна або спільного майна подружжя тощо. Яким може бути результат медіації укладення угоди за результатами медіації чи іншого цивільно-правового договору, чи мирової угоди досягнення домовленості про дії (відмовитися від позову, подати заяви про примирення) досягнення проміжних та тимчасових домовленостей (часткова сплата боргу, користування майном тощо). Як отримати послугу медіації Самостійно обрати медіатора, зокрема через пошук в інтернеті, та домовитися про надання послуги Звернутися до соціальної служби. Надавачі соціальної послуги допоможуть отримати соціальну послугу медіації (для сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах). Як дізнатися, чи підходить вам медіація Якщо ви не знаєте, чи підходить медіація саме для вашої ситуації, зверніться до системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи допоможуть з'ясувати, чи можна врегулювати ваше питання за допомогою медіації, та розкажуть про інші можливі способи захисту ваших прав. Як звернутися до системи надання БПД: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/ Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/zatverdzheno-novi-formy-podatkovoho-rozrakhunku-koly-i-za-iaki-periody-zvituvaty https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/zatverdzheno-novi-formy-podatkovoho-rozrakhunku-koly-i-za-iaki-periody-zvituvaty Thu, 16 Jul 2026 10:08:38 +0300 Затверджено нові форми Податкового розрахунку: коли і за які періоди звітувати Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та оновило Порядок їх заповнення і подання. Вони набирають чинності 17 липня 2026 року. Застосування форм починається із 1 серпня для звітування: - податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) – за липень 2026 року; - фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – з поданням нового квартального Розрахунку із розбивкою показників за місяцями кварталу. До цього часу ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть продовжувати подавати Розрахунок за чинною місячною формою, оскільки квартальна форма ще не застосовується. Наразі ДПС приймає та опрацьовує такі Розрахунки за квітень – червень 2026 року. Дублювати звітність не потрібно: - якщо ви вже подали Розрахунок за всі місяці за місячною формою, повторно подавати його після запровадження квартальної форми не потрібно; - якщо ж звітність за місячною формою подана не за всі місяці кварталу, квартальний Розрахунок необхідно подати лише за ті місяці, за які звітність не подавалася. Зверніть увагу, що до 10 серпня необхідно прозвітувати вже за 2 квартал 2026 року. Як і раніше, Розрахунок подається лише у разі нарахування або виплати доходів фізичним особам у звітному періоді. Довідково: Відповідні зміни внесено наказами Мінфіну від 07.05.2026 № 243 та від 26.05.2026 № 284, які набирають чинності 17 липня 2026 року. Оновити персональні дані зручно та без черг можна через Електронний кабінет Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Фізичні особи у разі зміни персональних даних (прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ), місце проживання тощо) зручно та без черг можуть їх оновити через Електронний кабінет. Подати заяву онлайн можна на підставі таких документів: - для громадян України: паспорт (книжечка або ID-картка); - для дітей (до 14 років): свідоцтво про народження; - для іноземців посвідка на тимчасове або постійне проживання в Україні у формі ID-картки. Алгоритм дій в Електронному кабінеті: 1. В режимі «ЕК для громадян» оберіть «Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» та натисніть «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)» і «Створити». 2. Заповнення даних: - вкажіть ваш РНОКПП та актуальну особисту інформацію (ПІБ і т. п.); - якщо відбулася зміна ПІБ, обов’язково вкажіть попередні дані; - заповніть відомості про місце народження та актуальну адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) передбачено спеціальне поле для внесення даних про зареєстроване місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 3. Документи: ► вкажіть реквізити документа, що посвідчує особу (серія, номер, дата видачі); ► для подання заяви надання сканованих копій документів є обов'язковою умовою. Копії мають бути у форматі PDF або у вигляді зображень: - для паспортів-книжечок – усі заповнені сторінки (1–6 та реєстрація); - для ID-карток – обидва боки та витяг про місце проживання; - при зміні прізвища, імені, по батькові – свідоцтво про шлюб, розірвання шлюбу або про зміну імені; - у разі внесення змін стосовно малолітніх осіб (до 14 років) – свідоцтво про народження дитини та документ, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя чи опікуна), витяг про місце проживання, документ, що підтверджує зміну ПІБ дитини (у разі наявності такої зміни). 4. Вибір ЦОПу: в довіднику оберіть зручний для вас Центр обслуговування платників, де ви зможете отримати готову картку платника податків. 5. Заключний етап: після заповнення натисніть «Зберегти», підпишіть документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та відправте до ДПС. Система автоматично перевірить правильність заповнення полів перед відправкою. Довідково: громадяни, які змінили особисті дані зобов’язані повідомити про це податкові органи протягом одного місяця (Податковий кодекс України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами)). Детальніше - за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/679/803602/Podannya_Zayavi_pro_vnesennya_zm_n_do_Derzhavnogo_re_stru_f_zichnih_os_b.pdf Для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску необхідно подати пакет документів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 449). Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді: - заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449; - копію трудової книжки (за наявності); - виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5); - копію документа, що посвідчує особу. Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), – копію трудового договору. Чи необхідно обладнувати цілодобовими системами відеоспостереження місця зберігання оптових партій тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Для зберігання оптових партій тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкту господарювання, необхідно внести такі місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та забезпечити встановлення і безперервне функціонування цілодобової системи відеоспостереження у таких місцях зберігання. У разі відсутності та/або неповної сукупності обладнання, призначеного для функціонування, у місці зберігання виробником та/або суб’єктом господарювання – зберігачем тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цілодобової системи відеоспостереження, факт яких встановлено вперше податковим органом до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу – 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Факт повторного протягом року відключення, припинення функціонування та/або відсутності, та/або неповної сукупності обладнання цілодобової системи відеоспостереження є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Детальніше – за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43476. В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1588) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) (найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пп. 3.11, 3.12 розд. III Порядку № 1588. У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит: за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588); до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції; в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155). У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – запит за ф. № 34-ОПН) зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування. До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі. Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування. ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки: за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування; надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588; направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155. Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП. Спадщина (подарунок) отримана фізичною особою - нерезидентом від фізособи – резидента: оподаткування Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків. До уваги фізичних осіб – власників нерухомості! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком, повідомляє. Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган. Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ). Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ). Отже, контролюючі органи мають право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні. Протягом якого періоду юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків. Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ). Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ). У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ). Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ. Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Що є податковим номером платника податку і в яких документах він зазначається? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 2.1 розд. II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Пунктом 2.2 розд. II Порядку № 1588 визначено, що податковим номером платника податків є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента чи нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ); обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розд. II Порядку № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розд. II Порядку № 1588; реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем (за наявності), власним ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта. Згідно з п. 2.3 розд. II Порядку № 1588 структура облікового номера платника податків, який присвоюється контролюючим органом: XX000000К, де: XX – приймає значення 77 – для платників податків – резидентів, 88 – для платників податків – нерезидентів; 000000 – порядковий номер; К – контрольний розряд, який формується за алгоритмом, визначеним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Пунктом 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588 визначено, що обліковий номер присвоюється контролюючими органами у разі взяття на облік: компаніям, організаціям, утвореним відповідно до законодавства інших держав; іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні; уповноваженим особам за договорами про спільну діяльність, управителям майна за договорами управління майном, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції; виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні; іншим платникам (у разі додаткового взяття їх на облік). Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 2.5 розд. ІІ Порядку № 1588). Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера (п. 2.6 розд. ІІ Порядку № 1588). Згідно з п. 2.7 розд. ІІ Порядку № 1588 уповноваженій особі за декількома договорами про спільну діяльність, управителю майна за декількома договорами управління майном чи інвестору (оператору) за декількома угодами про розподіл продукції податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588. Податковий номер, наданий уповноваженій особі, управителю майна чи інвестору (оператору), не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах відповідного договору чи угоди, у тому числі в разі: призначення іншої особи – учасника договору чи угоди уповноваженою особою чи інвестором (оператором), якщо наслідками таких змін не є припинення договору або угоди; зміни місцезнаходження уповноваженої особи, управителя майна чи інвестора (оператора); зміни контролюючого органу, у якому уповноважена особа, управитель майна чи інвестор (оператор) перебуває на обліку. Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався контролюючим органом, закривається та надалі не використовується (п. 2.8 розд. ІІ Порядку № 1588). ФОП здійснює діяльність у декількох місцях продажу: ведення обліку товарних запасів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП. Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку. При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку. Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації. До якого контролюючого органу подається податкова декларація з туристичного збору податковим агентом? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011№ 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення. Підпунктом 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі. Таким чином, декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку. При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору. Відсутність зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу, діапазон фіскальних номерів не отримано: чи дозволяється використання ПРРО? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.08.2023), зокрема, внесені зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), а саме відновлено дію абзацу сьомого ст. 5 Закону № 265, у зв’язку з чим використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, заборонено. Отже, з 01.08.2023 забороняється робота ПРРО в режимі офлайн, якщо таким ПРРО не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн. ПРРО працює в режимі офлайн лише в період, протягом якого відсутній зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС. Випадки, в яких фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках: а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які: є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ. Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував: доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу; доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ; доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ. Які доходи нерезидента із джерелом їх походження з України оподатковуються податком на доходи нерезидента? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів: - цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ; - акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що відповідають таким умовам: а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізингу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ); - акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами НП(С)БО або МСФЗ. Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту; к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39408. В якому розділі Електронного кабінету можливо переглянути інформацію щодо Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) подається з 01 грудня 2024 року. Відповідно до п. 1 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 «Про затвердження форми Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України» (далі – Порядок № 535) банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі Повідомлення з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Електронна форма Повідомлення розміщена на вебпорталі ДПС у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 535). Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 535 Повідомлення не може бути подано або надіслано до ДПС у паперовій формі. ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку Повідомлення надсилає платнику податку Повідомлення до електронного кабінету. Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, мають можливість переглянути Повідомлення в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис)». За якою формою подається заява про отримання витягу з реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до ст. 38 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) за потреби власник / користувач обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру обладнання (далі – Заява), що подається в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Заява надсилається поштою, засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет», або може бути подана безпосередньо до Державної податкової служби України (скринька для кореспонденції знаходиться у холі адміністративної будівлі ДПС за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8) у довільній формі. Витяг з Єдиного реєстру обладнання надається власнику / користувачу обладнання в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви. Запрошуємо виробників та імпортерів підакцизної продукції долучитися до бета-тестування сервісів еАкциз Запрошуємо виробників та імпортерів алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет долучитися до бета-тестування сервісів зі сплати акцизного податку в Електронній системі обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (еАкциз). Тестування розпочнеться 14 липня 2026 року. Наразі програмне забезпечення еАкциз, відповідальним за впровадження якого є Міністерство цифрової трансформації, функціонує у тестовому режимі, який триватиме до 11 жовтня 2026 року включно. ДПС спільно з розробником системи еАкциз завершено відпрацювання в тестовому середовищі елементів, необхідних для замовлення унікальних ідентифікаторів (УІ) – перевірка наявності податкового боргу з акцизного податку, необхідних для активації електронної акцизної марки – нарахування акцизного податку (АП) і його сплату. Взяти участь можуть економічні оператори (ЕО), які зареєструвалися в системі еАкциз. Для цього необхідно пройти реєстрацію за посиланням https://my.xtrace.gov.ua/login. Для забезпечення ефективного проведення тестування та координації взаємодії з розробниками програмного забезпечення і ДПС, учасникам також рекомендується повідомити про намір долучитися до тестування, надіславши лист на електронну адресу support@xtrace.gov.ua. У повідомленні обов'язково має міститись така інформація: Тема повідомлення: Тестування сплати АП / Назва ЕО / Код ЄДРПОУ У тексті повідомлення: Коротко суть звернення, назва ЕО, код ЄДРПОУ, дата (-и) проведення тестування, контактні дані (email, номер телефону) представника ЕО, відповідального за проведення такого тестування. Сценарії проходження тестування сервісів еАкциз. Електронна система еАкциз в Україні запроваджується з 1 листопада 2026 року. Вона забезпечить електронну простежуваність обігу підакцизної продукції шляхом заміни паперової марки акцизного податку на електронну. З впровадженням еАкцизу змінюється механізм та терміни сплати акцизного податку з маркованих підакцизних товарів – протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання унікальних ідентифікаторів, але не пізніше дня реалізації виробником / імпорту – імпортером. Одним із ключових компонентів еАкциз є обмін даними з інформаційно-комунікаційною системою ДПС щодо стану розрахунків з акцизного податку, із використанням таких сервісів: - отримання стану заборгованості з акцизного податку – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі, або за запитом користувача перевірити стан заборгованості по сплаті АП; - повідомлення про сформовані УІ електронною системою еАкциз та УІ, внесені з ЄС – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі передати до ДПС інформацію про партію УІ, що сформована згідно повідомлення на формування УІ, або внесена згідно повідомлення на внесення УІ з ЄС (сума АП у таких повідомленнях є узгодженим податковим зобов’язанням, яке нараховується в інтегрованій картці платника податків); - деактивація кодів УІ – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі передати до ДПС інформацію про УІ, що деактивовані згідно повідомлення на деактивацію УІ; - отримання даних про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ до настання граничного терміну сплати АП – дозволяє еАкциз за запитом користувача отримати дані про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ до настання граничного терміну; - отримання даних про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ після настання граничного терміну сплати АП – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі, або за запитом користувача отримати дані про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ після настання граничного терміну; - повідомлення про зміну сум нарахування АП за УІ (для імпортерів) – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі надіслати дані про зміну сум нарахування АП за УІ для імпортерів; - отримання даних про здійснення доплати та нарахування АП за УІ (для імпортера) – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі отримати дані про здійснення доплати та нарахування АП за УІ.   На які рахунки потрібно сплачувати АП за унікальні ідентифікатори (УІ) при тестуванні: На сьогодні Державною казначейською службою України відкриті нові бюджетні рахунки (КБК) для аналітичного обліку надходжень АП щодо сформованих УІ (14020201, 14020301, 14020401, 14020601, 14030201, 14030301, 14030401, 14030601). Звертаємо увагу, що тестову сплату АП доцільно здійснювати незначними сумами, оскільки повернення таких сум після завершення тестування буде здійснюватися за умови дотримання вимог статті 43 Податкового кодексу України. При цьому нарахування та сплата АП від звичайної господарської діяльності (наприклад АП за паперові марки, по деклараціях, по податкових повідомленнях-рішеннях) здійснюється згідно з діючим на сьогодні порядком з використанням КБК 14020200, 14020300, 14020400, 14020600, 14030200, 14030300, 14030400, 14030600. У разі виникнення запитань під час тестування системи еАкциз – можна отримати зворотню відповідь: - форма для запитань про систему від бізнесу: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevuUoeIuUF2TLxNEPs-5Yv_1v90DZONnsLSyHnvUfzl-p15A/viewform - таблиця з відповідями на питання від бізнесу: https://docs.google.com/spreadsheets/d/10d4-CF4jr8JpeqLL531GRJC5YIRD8BE_NAl-sw6P-_I/edit?gid=1338730158#gid=1338730158 Довідково матеріали щодо функціонування програмного забезпечення еАкциз: - запис онлайн-зустрічі щодо початку тестового режиму функціонування системи еАкциз: https://youtube.com/live/Xm5nsT2iAxk?feature=share - сайт еАкциз (вся інформація про проект): https://xtrace.gov.ua/ - матеріали по проєкту еАкциз: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ym5BvoAyfncZaJVEqSOOp3px1itunuKHMARJq1Jfx2I/edit?usp=sharing Чи зобов’язані ФОПи використовувати печатку при здійсненні підприємницької діяльності? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно з абзацом першим частини другої ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Норми чинного законодавства не містять вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання. Отже, використання печатки при здійсненні підприємницької діяльності є правом фізичної особи – підприємця (ФОП), а не її обов’язком. Хто належить до посадових осіб юридичної особи у цілях підписання податкової звітності? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155). Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначені п. 48.3 ст. 48 ПКУ. До таких реквізитів належать, зокрема, підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону № 2155. Статтями 64, 66 ПКУ визначено, що відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиного державного реєстру) у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС, згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями). Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. (п. 19.2 ст. 19 ПКУ). Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ). Згідно зі ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ). Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник та самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), за ідентифікатором форми J1391105. Отже, посадовими особами юридичної особи, підписи яких має містити податкова декларація, є керівник, відомості про якого внесені до Єдиного державного реєстру, або уповноважена особа та головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку). При цьому, право підписання податкової декларації надається уповноваженій особі: в паперовій формі – шляхом видання довіреності керівником юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами; в електронній формі – шляхом направлення Повідомлення. Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску: відповідальність роботодавця Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464). Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою. Штраф у розмірі 20 відс. несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464); За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464). Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464). Згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: 1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.6.0 станом на 25.06.2026 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) Перелік змін та доповнень (версія 1.34.6.0) (станом на 25.06.2026): Додано нові версії документів: - на виконання наказу Міністерства фінансів України від 25.03.2026 року № 169: F/J1391105 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Як отримати довідку про відсутність заборгованості: практичний кейс для платників від податківців Дніпропетровщини Довідка про відсутність заборгованості: фінансова дисципліна, надійність та стабільність бізнесу Відсутність боргів перед бюджетом є одним із ключових маркерів надійності платників податків. Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), формується контролюючим органом, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу (уповноважений орган) за відсутності у платника за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів: - податкового боргу, - та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), - та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України від 08.07.2020 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» (із змінами та доповненнями) (Закон України № 2464), обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (п. 6 частини 1 ст. 1 Закону України № 2464). Механізм надання Довідки та її форму визначає Порядок № 733. Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника. За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ (п. 8 Порядку № 733). Процедура отримання Довідки розпочинається з подання відповідної Заяви Для отримання Довідки платникові необхідно подати Заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. На вибір платника Заява подається (п. 3 Порядку № 733): - у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу; - в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (ДПС) за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб). Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733). Довідка – критично важливий документ у багатьох фінансових та господарських процесах Довідка про відсутність заборгованості надається для офіційного підтвердження того, що платник податків – юридична або фізична особа не має боргів перед бюджетами, державними цільовими фондами чи іншими контрагентами. Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо. Наприклад, відповідно до п. 13 частини першої ст. 17 Закону України № 922 замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника. Крім цього, актуальним на сьогодні є отримання Довідки згідно з Постановою КМУ № 76. Отримання Довідки: форма та строк надання, термін дії Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733). Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Закону України № 851 та Закону України № 2155. Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом. Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру). Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733). Довідка надається платнику безоплатно (п. 3 Порядку № 733). Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії (п. 6 Порядку № 733). Дніпропетровщина: з початку 2026 року видано 7 579 Довідок Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з початку 2026 року видано 7 579 довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у тому числі: - в електронній формі 7 337; - через центри обслуговування платників – 242. Довідково ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями). Закон України № 851 – Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями). Закон України № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями). Закон України № 922 – Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями). Закон України № 2155 – Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями). Постанова КМУ № 76 – постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (із змінами та доповненнями). Порядок № 733 – Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 Сплата платежів оформлюється окремою платіжною інструкцією за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок № 148). Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля: «Код виду сплати»; «Додаткова інформація запису». У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148; у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата). Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюється за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією. У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101. Чи мають право платники єдиного податку третьої групи використовувати сонячні панелі для власних потреб? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів. Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи. Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія. Відповідно до підпунктів 213.2.8 та 213.2.9 п. 213.2 ст. 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві. Згідно п.п. 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відновлювальні джерела енергії – це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів. Таким чином, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, у т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування. Проте, у разі здійснення платником єдиного податку виробництва та постачання власно виробленої електроенергії третім особам, позбавляє такого суб’єкта господарювання права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Чи має право платник ПДФО включити до податкової знижки витрати за навчання у разі відсутності договору із закладом освіти? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника ПДФО призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ. У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа. Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника ПДФО надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2145). Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: Закон України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (із змінами та доповненнями), Закон України від 06 червня 2024 року № 3788-IX «Про дошкільну освіту» (із змінами та доповненнями), Закон України від 16 січня 2020 року № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» (із змінами та доповненнями). Згідно з п. 6 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату. При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КНЕДП ДПС? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна / «Контакти» / «Пункти обслуговування» або Головна / «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» / «Пункти обслуговування». Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС, у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (https://ca.tax.gov.ua/etrusted-services). Період, з якого звільняються від сплати єдиного внеску ФОПи (без найманих працівників), які служать за контрактом Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пп. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями. Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску. Згідно з абзацом шостим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 положення п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію, та протягом усього особливого періоду. Отже, звільнення застосовується на підставі даних з Єдиного реєстру призовників – з першого числа місяця, в якому з особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу звільнено з військової служби. Чи можна сплачувати податки з розрахункових рахунків, відкритих за кордоном? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до частини четвертої ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, зокрема, Казначейство для відображення в обліку виконання державного бюджету гривневого еквіваленту надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки Казначейства, відкриті в уповноважених банках, та які отримують бюджетні установи України, що функціонують за кордоном, відкриває бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації. Головні управління Казначейства для відображення в обліку виконання місцевих бюджетів гривневого еквівалента надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки місцевих фінансових органів, відкриті в уповноважених банках, відкривають бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації. Отже, суб’єкт господарювання (у т. ч. нерезидент), який взятий на облік в контролюючому органі, може сплачувати податки з рахунків, відкритих за кордоном. Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з рентної плати з відповідними типами додатків до неї: відповідальність Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податковим кодексом України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ППКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Форма податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПКУ). Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Отже, за неподання або несвоєчасне подання Декларації, незалежно від кількості неподаних або несвоєчасно поданих відповідних типів додатків до неї, в яких визначаються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єктів оподаткування, застосовується штраф в розмірі 340 гривень. У разі повторного протягом року неподання або несвоєчасного подання Декларації разом з додатками накладається штраф у розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Єдиний рахунок – зручний механізм сплати платежів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (із змінами). Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки: перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001; другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок; третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів. Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (із змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок № 148). Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148. Важливо! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 Податкового кодексу України (ПКУ) платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями) членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ. Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ. Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати. Фізична особа отримала від юридичної особи подарункові сертифікати: оподаткування ПДФО Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (абз. перший п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164). Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Пунктом 164.5 ст. 164 ПКУ встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відс. у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України. Алгоритм дій для взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, для взяття на облік в контролюючому органі фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність необхідно: 1. У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання: - заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588); - копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588. При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади. Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності. У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у контролюючому органі за основним місцем обліку. 2. Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), наведеної у додатку 10 до Порядку № 1588, або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік. Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 16 розділу 3 Заяви за ф.№ 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця. Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 20-ОПП. Мінімальне податкове зобов’язання за успадковану землю: хто є платником Якщо земельна ділянка перейшла у спадщину, а чинний договір оренди залишається зареєстрованим і не припинений, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за таку землю визначає орендар, а не спадкоємець. Податковий кодекс України передбачає, що МПЗ за сільськогосподарські угіддя, передані в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, визначається саме для орендаря чи користувача земельної ділянки. При цьому перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця сам по собі не припиняє дію договору оренди, якщо інше не передбачено його умовами. До нового власника переходять права та обов’язки попереднього власника за чинним договором. Отже, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься актуальна інформація про зареєстроване право оренди земельної ділянки, успадкованої після смерті власника, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями (користувачами) незалежно від того, що договір укладений із попереднім власником. Водночас якщо земельна ділянка не передана в оренду, суборенду, емфітевзис чи інше користування за договором, укладеним та зареєстрованим відповідно до законодавства, МПЗ визначає контролюючий орган. У такому випадку платником МПЗ є власник земельної ділянки. Після оформлення спадщини та державної реєстрації права власності таким власником стає спадкоємець. За яким кодом бюджетної класифікації сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами і доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»; 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»; 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»; 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості». Про реєстрацію та взяття на облік контролюючим органом РРО Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311406 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету. Представник суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження. Реєстраційна заява за ф. № 1-РРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню. У випадках, передбачених Порядком, можливість подання суб’єктами господарювання в електронній формі документів, у тому числі реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або засобами телекомунікацій. Суб’єкти господарювання можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікацій з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»(із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155), та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих у паперовій формі. Датою та часом подання реєстраційної заяви в електронній формі до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція). У разі подання заяви в електронній формі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в електронній формі, що розміщене в Електронному кабінеті, або копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікацій на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання цього документа (в електронній формі на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, в Електронному кабінеті або безпосередньо в контролюючому органі). У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІТС ДПС). У день резервування фіскального номера РРО в ІТС ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО (далі – довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО) (додаток 2 до Порядку) за ідентифікатором форми J1411405 засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155, та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО дійсна протягом трьох робочих днів з дати її надсилання до ЦСО. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в ІТС ДПС. Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора. Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДПС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа (перша квитанція). Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО). Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений п. 13 глави 2 розд. II Порядку, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДПС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов’язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО. Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до ІТС ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО) , що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі. Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО, є дата, що відповідає даті внесення даних до ІТС ДПС. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі. У реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою). Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Документи, визначені главою 2 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі. Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням за ф. № 3-РРО зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з Порядком. При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ (заява за ф. № 20-ОПП). Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку. На підставі яких документів власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради. Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання. Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення). В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення). Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку. При цьому додаються такі документи: а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання; б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку. Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення). Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку. Фізична особа, яка отримує щомісячно грошове утримання від фізособи згідно договору про довічне утримання, подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 ЦКУ). З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі. Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору. Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ). Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Податкова знижка: чи можна по витратах, понесених на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення, надати документи, які підтверджують ступінь споріднення у вигляді роздрукованих витягів, що сформовані у мобільному додатку Портал Дія? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Водночас, зазначеним підпунктом передбачена можливість включення до податкової знижки платника податку витрат понесених на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення за окремими видами витрат, зокрема, оплата за навчання у вітчизняних закладах освіти, оплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя або внесків до недержавних пенсійних фондів, оплата вартості допоміжних репродуктивних технологій. Підпунктом 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Члени сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення підтверджують свій статус свідоцтвами, виданими відповідно до Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон № 2398). Пунктом 1 ст. 3 Закону № 2398 передбачено, що відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Згідно з п. 2 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064, Державний реєстр актів цивільного стану громадян (далі – Реєстр) – єдина комп’ютерна база даних про акти цивільного стану, внесені до них зміни і доповнення, видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Реєстру. Витяг з Реєстру – документ, що видається фізичній чи юридичній особі реєстратором або посадовій особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, нотаріусу шляхом безпосереднього доступу до Реєстру у випадках, передбачених законом, за затвердженими Міністерством юстиції України формами. Враховуючи вищезазначене, з метою підтвердження ступеня споріднення при використанні платником податку права на податкову знижку по витратах понесених на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення до декларації додаються копії оригіналів документів (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, тощо). Подання роздрукованих витягів з Реєстру, що сформовані в мобільному додатку Портал Дія при поданні декларації не передбачено. Довідка-розрахунок на виплату зарплати: як подати та отримати погодження через Електронний кабінет Платники єдиного внеску можуть швидко та зручно подати довідку-розрахунок на виплату заробітної плати в електронній формі через Електронний кабінет. Контролюючі органи невідкладно розглядають і погоджують такі довідки. Відмова можлива лише у трьох випадках: - довідка подана не за встановленою формою; - у документі міститься недостовірна інформація; - документ подано не до того контролюючого органу, де платник перебуває на обліку. Для подання довідки в електронному вигляді необхідно увійти до Електронного кабінету за допомогою кваліфікованого електронного підпису, Дія.Підпису, BankID або MobileID. У розділі «Введення звітності» можна сформувати та надіслати довідку-розрахунок: - за формою J1330001 – для юридичних осіб; - за формою F1330001 – для фізичних осіб. Після надходження документа до контролюючого органу проводиться його автоматизована перевірка. За її результатами платник отримує першу квитанцію. Якщо документ містить помилки або не відповідає встановленим вимогам, у квитанції буде зазначено причини неприйняття. У разі успішного проходження перевірки формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття та реєстрацію документа або містить повідомлення про його неприйняття із зазначенням причин. Статус розгляду довідки та дату її реєстрації можна переглянути у приватній частині Електронного кабінету в розділі «Вхідні/вихідні документи». Саме дата реєстрації вважається днем отримання документа контролюючим органом. Після розгляду погоджена довідка-розрахунок або рішення про відмову надсилаються платнику через Електронний кабінет. Використання електронного формату дозволяє значно скоротити час на подання документів та оперативно отримати результат їх опрацювання. Детальніше – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39726 Сервіс «Пульс»: як надати інформацію? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація). Для надання Інформації необхідно здійснити такі кроки: 1. Набрати номер телефону 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), або 0 500 501 007 (Vodafone), або 0 770 501 007 (Київстар), або 0 730 501 007 (Lifecell) (вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента). 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю з 8 год 00 хв до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1. 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію. При наданні Інформації назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна. У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається. 4. У неробочий час з 19 год 00 хв до 08 год 00 хв, у п’ятницю з 18 год 00 хв (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач. Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua. Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Заявник дає згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно із законодавством. Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено. Комунікаційна податкова платформа – завжди оперативно, завжди результат! Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкрите до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства, а також інформаційної підтримки платників. Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – КПП) – це комфортний формат комунікації податкових органів, бізнесу та громадськості, який є ефективним способом оперативного розгляду важливих питань платників податків. Маєте питання? Потребуєте детальних роз’яснень законодавства? Необхідно швидко вирішити нагальні питання податкової сфери? Є пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою? Звертайтесь на КПП! Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають податковій службі забезпечувати комфортну та якісну підтримку платників податків. КПП – це прямий діалог з податковою, це завжди швидко та результативно! Затверджено нові форми Податкового розрахунку: коли і за які періоди звітувати Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та оновило Порядок їх заповнення і подання. Вони набирають чинності 17 липня 2026 року. Застосування форм починається із 1 серпня для звітування: - податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) – за липень 2026 року; - фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – з поданням нового квартального Розрахунку із розбивкою показників за місяцями кварталу. До цього часу ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть продовжувати подавати Розрахунок за чинною місячною формою, оскільки квартальна форма ще не застосовується. Наразі ДПС приймає та опрацьовує такі Розрахунки за квітень – червень 2026 року. Дублювати звітність не потрібно: - якщо ви вже подали Розрахунок за всі місяці за місячною формою, повторно подавати його після запровадження квартальної форми не потрібно; - якщо ж звітність за місячною формою подана не за всі місяці кварталу, квартальний Розрахунок необхідно подати лише за ті місяці, за які звітність не подавалася. Зверніть увагу, що до 10 серпня необхідно прозвітувати вже за 2 квартал 2026 року. Як і раніше, Розрахунок подається лише у разі нарахування або виплати доходів фізичним особам у звітному періоді. Довідково: Відповідні зміни внесено наказами Мінфіну від 07.05.2026 № 243 та від 26.05.2026 № 284, які набирають чинності 17 липня 2026 року. Оновити персональні дані зручно та без черг можна через Електронний кабінет Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Фізичні особи у разі зміни персональних даних (прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ), місце проживання тощо) зручно та без черг можуть їх оновити через Електронний кабінет. Подати заяву онлайн можна на підставі таких документів: - для громадян України: паспорт (книжечка або ID-картка); - для дітей (до 14 років): свідоцтво про народження; - для іноземців посвідка на тимчасове або постійне проживання в Україні у формі ID-картки. Алгоритм дій в Електронному кабінеті: 1. В режимі «ЕК для громадян» оберіть «Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» та натисніть «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)» і «Створити». 2. Заповнення даних: - вкажіть ваш РНОКПП та актуальну особисту інформацію (ПІБ і т. п.); - якщо відбулася зміна ПІБ, обов’язково вкажіть попередні дані; - заповніть відомості про місце народження та актуальну адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) передбачено спеціальне поле для внесення даних про зареєстроване місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 3. Документи: ► вкажіть реквізити документа, що посвідчує особу (серія, номер, дата видачі); ► для подання заяви надання сканованих копій документів є обов'язковою умовою. Копії мають бути у форматі PDF або у вигляді зображень: - для паспортів-книжечок – усі заповнені сторінки (1–6 та реєстрація); - для ID-карток – обидва боки та витяг про місце проживання; - при зміні прізвища, імені, по батькові – свідоцтво про шлюб, розірвання шлюбу або про зміну імені; - у разі внесення змін стосовно малолітніх осіб (до 14 років) – свідоцтво про народження дитини та документ, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя чи опікуна), витяг про місце проживання, документ, що підтверджує зміну ПІБ дитини (у разі наявності такої зміни). 4. Вибір ЦОПу: в довіднику оберіть зручний для вас Центр обслуговування платників, де ви зможете отримати готову картку платника податків. 5. Заключний етап: після заповнення натисніть «Зберегти», підпишіть документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та відправте до ДПС. Система автоматично перевірить правильність заповнення полів перед відправкою. Довідково: громадяни, які змінили особисті дані зобов’язані повідомити про це податкові органи протягом одного місяця (Податковий кодекс України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами)). Детальніше - за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/679/803602/Podannya_Zayavi_pro_vnesennya_zm_n_do_Derzhavnogo_re_stru_f_zichnih_os_b.pdf Для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску необхідно подати пакет документів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 449). Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді: - заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449; - копію трудової книжки (за наявності); - виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5); - копію документа, що посвідчує особу. Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), – копію трудового договору. Чи необхідно обладнувати цілодобовими системами відеоспостереження місця зберігання оптових партій тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Для зберігання оптових партій тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкту господарювання, необхідно внести такі місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та забезпечити встановлення і безперервне функціонування цілодобової системи відеоспостереження у таких місцях зберігання. У разі відсутності та/або неповної сукупності обладнання, призначеного для функціонування, у місці зберігання виробником та/або суб’єктом господарювання – зберігачем тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цілодобової системи відеоспостереження, факт яких встановлено вперше податковим органом до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу – 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Факт повторного протягом року відключення, припинення функціонування та/або відсутності, та/або неповної сукупності обладнання цілодобової системи відеоспостереження є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Детальніше – за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43476. В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1588) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) (найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пп. 3.11, 3.12 розд. III Порядку № 1588. У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит: за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588); до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції; в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155). У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – запит за ф. № 34-ОПН) зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування. До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі. Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування. ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки: за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування; надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588; направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155. Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП. Спадщина (подарунок) отримана фізичною особою - нерезидентом від фізособи – резидента: оподаткування Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків. До уваги фізичних осіб – власників нерухомості! Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) щодо: чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком, повідомляє. Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган. Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ). Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ). Отже, контролюючі органи мають право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні. Протягом якого періоду юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків. Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ). Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ). У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ). Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ. Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Що є податковим номером платника податку і в яких документах він зазначається? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 2.1 розд. II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Пунктом 2.2 розд. II Порядку № 1588 визначено, що податковим номером платника податків є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента чи нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ); обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розд. II Порядку № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розд. II Порядку № 1588; реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем (за наявності), власним ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта. Згідно з п. 2.3 розд. II Порядку № 1588 структура облікового номера платника податків, який присвоюється контролюючим органом: XX000000К, де: XX – приймає значення 77 – для платників податків – резидентів, 88 – для платників податків – нерезидентів; 000000 – порядковий номер; К – контрольний розряд, який формується за алгоритмом, визначеним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Пунктом 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588 визначено, що обліковий номер присвоюється контролюючими органами у разі взяття на облік: компаніям, організаціям, утвореним відповідно до законодавства інших держав; іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні; уповноваженим особам за договорами про спільну діяльність, управителям майна за договорами управління майном, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції; виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні; іншим платникам (у разі додаткового взяття їх на облік). Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 2.5 розд. ІІ Порядку № 1588). Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера (п. 2.6 розд. ІІ Порядку № 1588). Згідно з п. 2.7 розд. ІІ Порядку № 1588 уповноваженій особі за декількома договорами про спільну діяльність, управителю майна за декількома договорами управління майном чи інвестору (оператору) за декількома угодами про розподіл продукції податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588. Податковий номер, наданий уповноваженій особі, управителю майна чи інвестору (оператору), не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах відповідного договору чи угоди, у тому числі в разі: призначення іншої особи – учасника договору чи угоди уповноваженою особою чи інвестором (оператором), якщо наслідками таких змін не є припинення договору або угоди; зміни місцезнаходження уповноваженої особи, управителя майна чи інвестора (оператора); зміни контролюючого органу, у якому уповноважена особа, управитель майна чи інвестор (оператор) перебуває на обліку. Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався контролюючим органом, закривається та надалі не використовується (п. 2.8 розд. ІІ Порядку № 1588). ФОП здійснює діяльність у декількох місцях продажу: ведення обліку товарних запасів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП. Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку. При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку. Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації. До якого контролюючого органу подається податкова декларація з туристичного збору податковим агентом? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011№ 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення. Підпунктом 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі. Таким чином, декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку. При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору. Відсутність зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу, діапазон фіскальних номерів не отримано: чи дозволяється використання ПРРО? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.08.2023), зокрема, внесені зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), а саме відновлено дію абзацу сьомого ст. 5 Закону № 265, у зв’язку з чим використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, заборонено. Отже, з 01.08.2023 забороняється робота ПРРО в режимі офлайн, якщо таким ПРРО не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн. ПРРО працює в режимі офлайн лише в період, протягом якого відсутній зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС. Випадки, в яких фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках: а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які: є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ. Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував: доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу; доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ; доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ. Які доходи нерезидента із джерелом їх походження з України оподатковуються податком на доходи нерезидента? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів: - цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ; - акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що відповідають таким умовам: а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізингу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ); - акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами НП(С)БО або МСФЗ. Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту; к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39408. В якому розділі Електронного кабінету можливо переглянути інформацію щодо Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) подається з 01 грудня 2024 року. Відповідно до п. 1 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 «Про затвердження форми Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України» (далі – Порядок № 535) банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі Повідомлення з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Електронна форма Повідомлення розміщена на вебпорталі ДПС у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 535). Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 535 Повідомлення не може бути подано або надіслано до ДПС у паперовій формі. ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку Повідомлення надсилає платнику податку Повідомлення до електронного кабінету. Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, мають можливість переглянути Повідомлення в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис)». За якою формою подається заява про отримання витягу з реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до ст. 38 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) за потреби власник / користувач обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру обладнання (далі – Заява), що подається в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Заява надсилається поштою, засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет», або може бути подана безпосередньо до Державної податкової служби України (скринька для кореспонденції знаходиться у холі адміністративної будівлі ДПС за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8) у довільній формі. Витяг з Єдиного реєстру обладнання надається власнику / користувачу обладнання в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви. Запрошуємо виробників та імпортерів підакцизної продукції долучитися до бета-тестування сервісів еАкциз Запрошуємо виробників та імпортерів алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет долучитися до бета-тестування сервісів зі сплати акцизного податку в Електронній системі обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (еАкциз). Тестування розпочнеться 14 липня 2026 року. Наразі програмне забезпечення еАкциз, відповідальним за впровадження якого є Міністерство цифрової трансформації, функціонує у тестовому режимі, який триватиме до 11 жовтня 2026 року включно. ДПС спільно з розробником системи еАкциз завершено відпрацювання в тестовому середовищі елементів, необхідних для замовлення унікальних ідентифікаторів (УІ) – перевірка наявності податкового боргу з акцизного податку, необхідних для активації електронної акцизної марки – нарахування акцизного податку (АП) і його сплату. Взяти участь можуть економічні оператори (ЕО), які зареєструвалися в системі еАкциз. Для цього необхідно пройти реєстрацію за посиланням https://my.xtrace.gov.ua/login. Для забезпечення ефективного проведення тестування та координації взаємодії з розробниками програмного забезпечення і ДПС, учасникам також рекомендується повідомити про намір долучитися до тестування, надіславши лист на електронну адресу support@xtrace.gov.ua. У повідомленні обов'язково має міститись така інформація: Тема повідомлення: Тестування сплати АП / Назва ЕО / Код ЄДРПОУ У тексті повідомлення: Коротко суть звернення, назва ЕО, код ЄДРПОУ, дата (-и) проведення тестування, контактні дані (email, номер телефону) представника ЕО, відповідального за проведення такого тестування. Сценарії проходження тестування сервісів еАкциз. Електронна система еАкциз в Україні запроваджується з 1 листопада 2026 року. Вона забезпечить електронну простежуваність обігу підакцизної продукції шляхом заміни паперової марки акцизного податку на електронну. З впровадженням еАкцизу змінюється механізм та терміни сплати акцизного податку з маркованих підакцизних товарів – протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання унікальних ідентифікаторів, але не пізніше дня реалізації виробником / імпорту – імпортером. Одним із ключових компонентів еАкциз є обмін даними з інформаційно-комунікаційною системою ДПС щодо стану розрахунків з акцизного податку, із використанням таких сервісів: - отримання стану заборгованості з акцизного податку – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі, або за запитом користувача перевірити стан заборгованості по сплаті АП; - повідомлення про сформовані УІ електронною системою еАкциз та УІ, внесені з ЄС – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі передати до ДПС інформацію про партію УІ, що сформована згідно повідомлення на формування УІ, або внесена згідно повідомлення на внесення УІ з ЄС (сума АП у таких повідомленнях є узгодженим податковим зобов’язанням, яке нараховується в інтегрованій картці платника податків); - деактивація кодів УІ – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі передати до ДПС інформацію про УІ, що деактивовані згідно повідомлення на деактивацію УІ; - отримання даних про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ до настання граничного терміну сплати АП – дозволяє еАкциз за запитом користувача отримати дані про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ до настання граничного терміну; - отримання даних про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ після настання граничного терміну сплати АП – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі, або за запитом користувача отримати дані про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ після настання граничного терміну; - повідомлення про зміну сум нарахування АП за УІ (для імпортерів) – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі надіслати дані про зміну сум нарахування АП за УІ для імпортерів; - отримання даних про здійснення доплати та нарахування АП за УІ (для імпортера) – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі отримати дані про здійснення доплати та нарахування АП за УІ.   На які рахунки потрібно сплачувати АП за унікальні ідентифікатори (УІ) при тестуванні: На сьогодні Державною казначейською службою України відкриті нові бюджетні рахунки (КБК) для аналітичного обліку надходжень АП щодо сформованих УІ (14020201, 14020301, 14020401, 14020601, 14030201, 14030301, 14030401, 14030601). Звертаємо увагу, що тестову сплату АП доцільно здійснювати незначними сумами, оскільки повернення таких сум після завершення тестування буде здійснюватися за умови дотримання вимог статті 43 Податкового кодексу України. При цьому нарахування та сплата АП від звичайної господарської діяльності (наприклад АП за паперові марки, по деклараціях, по податкових повідомленнях-рішеннях) здійснюється згідно з діючим на сьогодні порядком з використанням КБК 14020200, 14020300, 14020400, 14020600, 14030200, 14030300, 14030400, 14030600. У разі виникнення запитань під час тестування системи еАкциз – можна отримати зворотню відповідь: - форма для запитань про систему від бізнесу: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevuUoeIuUF2TLxNEPs-5Yv_1v90DZONnsLSyHnvUfzl-p15A/viewform - таблиця з відповідями на питання від бізнесу: https://docs.google.com/spreadsheets/d/10d4-CF4jr8JpeqLL531GRJC5YIRD8BE_NAl-sw6P-_I/edit?gid=1338730158#gid=1338730158 Довідково матеріали щодо функціонування програмного забезпечення еАкциз: - запис онлайн-зустрічі щодо початку тестового режиму функціонування системи еАкциз: https://youtube.com/live/Xm5nsT2iAxk?feature=share - сайт еАкциз (вся інформація про проект): https://xtrace.gov.ua/ - матеріали по проєкту еАкциз: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ym5BvoAyfncZaJVEqSOOp3px1itunuKHMARJq1Jfx2I/edit?usp=sharing Чи зобов’язані ФОПи використовувати печатку при здійсненні підприємницької діяльності? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно з абзацом першим частини другої ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Норми чинного законодавства не містять вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання. Отже, використання печатки при здійсненні підприємницької діяльності є правом фізичної особи – підприємця (ФОП), а не її обов’язком. Хто належить до посадових осіб юридичної особи у цілях підписання податкової звітності? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155). Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначені п. 48.3 ст. 48 ПКУ. До таких реквізитів належать, зокрема, підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону № 2155. Статтями 64, 66 ПКУ визначено, що відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиного державного реєстру) у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС, згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями). Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. (п. 19.2 ст. 19 ПКУ). Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ). Згідно зі ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ). Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник та самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), за ідентифікатором форми J1391105. Отже, посадовими особами юридичної особи, підписи яких має містити податкова декларація, є керівник, відомості про якого внесені до Єдиного державного реєстру, або уповноважена особа та головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку). При цьому, право підписання податкової декларації надається уповноваженій особі: в паперовій формі – шляхом видання довіреності керівником юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами; в електронній формі – шляхом направлення Повідомлення. Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску: відповідальність роботодавця Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464). Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою. Штраф у розмірі 20 відс. несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464); За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464). Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464). Згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: 1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.6.0 станом на 25.06.2026 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) Перелік змін та доповнень (версія 1.34.6.0) (станом на 25.06.2026): Додано нові версії документів: - на виконання наказу Міністерства фінансів України від 25.03.2026 року № 169: F/J1391105 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Як отримати довідку про відсутність заборгованості: практичний кейс для платників від податківців Дніпропетровщини Довідка про відсутність заборгованості: фінансова дисципліна, надійність та стабільність бізнесу Відсутність боргів перед бюджетом є одним із ключових маркерів надійності платників податків. Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), формується контролюючим органом, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу (уповноважений орган) за відсутності у платника за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів: - податкового боргу, - та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), - та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України від 08.07.2020 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» (із змінами та доповненнями) (Закон України № 2464), обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (п. 6 частини 1 ст. 1 Закону України № 2464). Механізм надання Довідки та її форму визначає Порядок № 733. Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника. За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ (п. 8 Порядку № 733). Процедура отримання Довідки розпочинається з подання відповідної Заяви Для отримання Довідки платникові необхідно подати Заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. На вибір платника Заява подається (п. 3 Порядку № 733): - у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу; - в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (ДПС) за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб). Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733). Довідка – критично важливий документ у багатьох фінансових та господарських процесах Довідка про відсутність заборгованості надається для офіційного підтвердження того, що платник податків – юридична або фізична особа не має боргів перед бюджетами, державними цільовими фондами чи іншими контрагентами. Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо. Наприклад, відповідно до п. 13 частини першої ст. 17 Закону України № 922 замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника. Крім цього, актуальним на сьогодні є отримання Довідки згідно з Постановою КМУ № 76. Отримання Довідки: форма та строк надання, термін дії Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733). Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Закону України № 851 та Закону України № 2155. Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом. Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру). Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733). Довідка надається платнику безоплатно (п. 3 Порядку № 733). Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії (п. 6 Порядку № 733). Дніпропетровщина: з початку 2026 року видано 7 579 Довідок Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з початку 2026 року видано 7 579 довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у тому числі: - в електронній формі 7 337; - через центри обслуговування платників – 242. Довідково ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями). Закон України № 851 – Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями). Закон України № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями). Закон України № 922 – Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями). Закон України № 2155 – Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями). Постанова КМУ № 76 – постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (із змінами та доповненнями). Порядок № 733 – Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 Сплата платежів оформлюється окремою платіжною інструкцією за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок № 148). Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля: «Код виду сплати»; «Додаткова інформація запису». У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148; у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата). Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюється за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією. У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101. Чи мають право платники єдиного податку третьої групи використовувати сонячні панелі для власних потреб? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів. Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи. Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія. Відповідно до підпунктів 213.2.8 та 213.2.9 п. 213.2 ст. 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві. Згідно п.п. 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відновлювальні джерела енергії – це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів. Таким чином, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, у т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування. Проте, у разі здійснення платником єдиного податку виробництва та постачання власно виробленої електроенергії третім особам, позбавляє такого суб’єкта господарювання права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Чи має право платник ПДФО включити до податкової знижки витрати за навчання у разі відсутності договору із закладом освіти? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника ПДФО призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ. У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа. Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника ПДФО надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2145). Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: Закон України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (із змінами та доповненнями), Закон України від 06 червня 2024 року № 3788-IX «Про дошкільну освіту» (із змінами та доповненнями), Закон України від 16 січня 2020 року № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» (із змінами та доповненнями). Згідно з п. 6 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату. При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КНЕДП ДПС? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна / «Контакти» / «Пункти обслуговування» або Головна / «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» / «Пункти обслуговування». Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС, у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (https://ca.tax.gov.ua/etrusted-services). Період, з якого звільняються від сплати єдиного внеску ФОПи (без найманих працівників), які служать за контрактом Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пп. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями. Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску. Згідно з абзацом шостим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 положення п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію, та протягом усього особливого періоду. Отже, звільнення застосовується на підставі даних з Єдиного реєстру призовників – з першого числа місяця, в якому з особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу звільнено з військової служби. Чи можна сплачувати податки з розрахункових рахунків, відкритих за кордоном? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до частини четвертої ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, зокрема, Казначейство для відображення в обліку виконання державного бюджету гривневого еквіваленту надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки Казначейства, відкриті в уповноважених банках, та які отримують бюджетні установи України, що функціонують за кордоном, відкриває бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації. Головні управління Казначейства для відображення в обліку виконання місцевих бюджетів гривневого еквівалента надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки місцевих фінансових органів, відкриті в уповноважених банках, відкривають бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації. Отже, суб’єкт господарювання (у т. ч. нерезидент), який взятий на облік в контролюючому органі, може сплачувати податки з рахунків, відкритих за кордоном. Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з рентної плати з відповідними типами додатків до неї: відповідальність Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податковим кодексом України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ППКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Форма податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПКУ). Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Отже, за неподання або несвоєчасне подання Декларації, незалежно від кількості неподаних або несвоєчасно поданих відповідних типів додатків до неї, в яких визначаються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єктів оподаткування, застосовується штраф в розмірі 340 гривень. У разі повторного протягом року неподання або несвоєчасного подання Декларації разом з додатками накладається штраф у розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Єдиний рахунок – зручний механізм сплати платежів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (із змінами). Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки: перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001; другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок; третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів. Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (із змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок № 148). Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148. Важливо! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 Податкового кодексу України (ПКУ) платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу. Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями) членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ. Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ. Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати. Фізична особа отримала від юридичної особи подарункові сертифікати: оподаткування ПДФО Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (абз. перший п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164). Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Пунктом 164.5 ст. 164 ПКУ встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відс. у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України. Алгоритм дій для взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, для взяття на облік в контролюючому органі фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність необхідно: 1. У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання: - заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588); - копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588. При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади. Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності. У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у контролюючому органі за основним місцем обліку. 2. Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), наведеної у додатку 10 до Порядку № 1588, або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік. Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 16 розділу 3 Заяви за ф.№ 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця. Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 20-ОПП. Мінімальне податкове зобов’язання за успадковану землю: хто є платником Якщо земельна ділянка перейшла у спадщину, а чинний договір оренди залишається зареєстрованим і не припинений, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за таку землю визначає орендар, а не спадкоємець. Податковий кодекс України передбачає, що МПЗ за сільськогосподарські угіддя, передані в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, визначається саме для орендаря чи користувача земельної ділянки. При цьому перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця сам по собі не припиняє дію договору оренди, якщо інше не передбачено його умовами. До нового власника переходять права та обов’язки попереднього власника за чинним договором. Отже, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься актуальна інформація про зареєстроване право оренди земельної ділянки, успадкованої після смерті власника, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями (користувачами) незалежно від того, що договір укладений із попереднім власником. Водночас якщо земельна ділянка не передана в оренду, суборенду, емфітевзис чи інше користування за договором, укладеним та зареєстрованим відповідно до законодавства, МПЗ визначає контролюючий орган. У такому випадку платником МПЗ є власник земельної ділянки. Після оформлення спадщини та державної реєстрації права власності таким власником стає спадкоємець. За яким кодом бюджетної класифікації сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами і доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»; 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»; 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»; 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості». Про реєстрацію та взяття на облік контролюючим органом РРО Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311406 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету. Представник суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження. Реєстраційна заява за ф. № 1-РРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню. У випадках, передбачених Порядком, можливість подання суб’єктами господарювання в електронній формі документів, у тому числі реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або засобами телекомунікацій. Суб’єкти господарювання можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікацій з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»(із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155), та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв за ф. № 1-РРО, поданих у паперовій формі. Датою та часом подання реєстраційної заяви в електронній формі до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція). У разі подання заяви в електронній формі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в електронній формі, що розміщене в Електронному кабінеті, або копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікацій на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання цього документа (в електронній формі на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, в Електронному кабінеті або безпосередньо в контролюючому органі). У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІТС ДПС). У день резервування фіскального номера РРО в ІТС ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО (далі – довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО) (додаток 2 до Порядку) за ідентифікатором форми J1411405 засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155, та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО дійсна протягом трьох робочих днів з дати її надсилання до ЦСО. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в ІТС ДПС. Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора. Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДПС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа (перша квитанція). Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО). Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений п. 13 глави 2 розд. II Порядку, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДПС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов’язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО. Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до ІТС ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО) , що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі. Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО, є дата, що відповідає даті внесення даних до ІТС ДПС. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі. У реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою). Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Документи, визначені главою 2 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі. Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням за ф. № 3-РРО зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з Порядком. При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ (заява за ф. № 20-ОПП). Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку. На підставі яких документів власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради. Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання. Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення). В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення). Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку. При цьому додаються такі документи: а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання; б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку. Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення). Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку. Фізична особа, яка отримує щомісячно грошове утримання від фізособи згідно договору про довічне утримання, подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує. Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 ЦКУ). З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі. Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору. Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ). Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Податкова знижка: чи можна по витратах, понесених на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення, надати документи, які підтверджують ступінь споріднення у вигляді роздрукованих витягів, що сформовані у мобільному додатку Портал Дія? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Водночас, зазначеним підпунктом передбачена можливість включення до податкової знижки платника податку витрат понесених на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення за окремими видами витрат, зокрема, оплата за навчання у вітчизняних закладах освіти, оплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя або внесків до недержавних пенсійних фондів, оплата вартості допоміжних репродуктивних технологій. Підпунктом 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Члени сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення підтверджують свій статус свідоцтвами, виданими відповідно до Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон № 2398). Пунктом 1 ст. 3 Закону № 2398 передбачено, що відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Згідно з п. 2 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064, Державний реєстр актів цивільного стану громадян (далі – Реєстр) – єдина комп’ютерна база даних про акти цивільного стану, внесені до них зміни і доповнення, видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Реєстру. Витяг з Реєстру – документ, що видається фізичній чи юридичній особі реєстратором або посадовій особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, нотаріусу шляхом безпосереднього доступу до Реєстру у випадках, передбачених законом, за затвердженими Міністерством юстиції України формами. Враховуючи вищезазначене, з метою підтвердження ступеня споріднення при використанні платником податку права на податкову знижку по витратах понесених на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення до декларації додаються копії оригіналів документів (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, тощо). Подання роздрукованих витягів з Реєстру, що сформовані в мобільному додатку Портал Дія при поданні декларації не передбачено. Довідка-розрахунок на виплату зарплати: як подати та отримати погодження через Електронний кабінет Платники єдиного внеску можуть швидко та зручно подати довідку-розрахунок на виплату заробітної плати в електронній формі через Електронний кабінет. Контролюючі органи невідкладно розглядають і погоджують такі довідки. Відмова можлива лише у трьох випадках: - довідка подана не за встановленою формою; - у документі міститься недостовірна інформація; - документ подано не до того контролюючого органу, де платник перебуває на обліку. Для подання довідки в електронному вигляді необхідно увійти до Електронного кабінету за допомогою кваліфікованого електронного підпису, Дія.Підпису, BankID або MobileID. У розділі «Введення звітності» можна сформувати та надіслати довідку-розрахунок: - за формою J1330001 – для юридичних осіб; - за формою F1330001 – для фізичних осіб. Після надходження документа до контролюючого органу проводиться його автоматизована перевірка. За її результатами платник отримує першу квитанцію. Якщо документ містить помилки або не відповідає встановленим вимогам, у квитанції буде зазначено причини неприйняття. У разі успішного проходження перевірки формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття та реєстрацію документа або містить повідомлення про його неприйняття із зазначенням причин. Статус розгляду довідки та дату її реєстрації можна переглянути у приватній частині Електронного кабінету в розділі «Вхідні/вихідні документи». Саме дата реєстрації вважається днем отримання документа контролюючим органом. Після розгляду погоджена довідка-розрахунок або рішення про відмову надсилаються платнику через Електронний кабінет. Використання електронного формату дозволяє значно скоротити час на подання документів та оперативно отримати результат їх опрацювання. Детальніше – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39726 Сервіс «Пульс»: як надати інформацію? Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує. Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація). Для надання Інформації необхідно здійснити такі кроки: 1. Набрати номер телефону 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), або 0 500 501 007 (Vodafone), або 0 770 501 007 (Київстар), або 0 730 501 007 (Lifecell) (вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента). 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю з 8 год 00 хв до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1. 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію. При наданні Інформації назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна. У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається. 4. У неробочий час з 19 год 00 хв до 08 год 00 хв, у п’ятницю з 18 год 00 хв (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач. Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua. Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Заявник дає згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно із законодавством. Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено. Комунікаційна податкова платформа – завжди оперативно, завжди результат! Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкрите до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства, а також інформаційної підтримки платників. Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – КПП) – це комфортний формат комунікації податкових органів, бізнесу та громадськості, який є ефективним способом оперативного розгляду важливих питань платників податків. Маєте питання? Потребуєте детальних роз’яснень законодавства? Необхідно швидко вирішити нагальні питання податкової сфери? Є пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою? Звертайтесь на КПП! Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають податковій службі забезпечувати комфортну та якісну підтримку платників податків. КПП – це прямий діалог з податковою, це завжди швидко та результативно! Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/derzhavni-vyplaty-na-dytynu-vidpovidaiemo-na-zapytannia https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/derzhavni-vyplaty-na-dytynu-vidpovidaiemo-na-zapytannia Wed, 15 Jul 2026 14:33:13 +0300 Державні виплати на дитину: відповідаємо на запитання  Держава, піклуючись про сім’ї з дітьми, надає певний перелік допомог. Були застосовані строки використання коштів, але ж потреби дитини змінюються непередбачувано. Чи досі мають “дитячі” кошти строк використання?  Це дійсно дуже важливе питання. Так, кожній дитині потрібні різні речі в різний час і шаблони тут не працюють. Тому 15 травня цьогоріч Уряд прибрав строки використання коштів за цільовими “дитячими” допомогами. Тобто кошти не потрібно використати до конкретної дати.  Це стосується заяв, поданих після набрання чинності відповідними змінами, зокрема щодо: допомоги “єЯсла”; допомоги для догляду за дитиною до одного року; компенсації вартості “Пакунка малюка”; “Пакунка школяра”.Але зверну увагу батьків, якщо спеціальний рахунок був відкритий до змін, застосування строків може залежати від виду допомоги та умов, які діяли на момент відкриття рахунку. Після народження дитини мати зобов’язана брати “пакунок малюка”, чи може взяти грошову компенсацію? Ні, “Пакунок малюка” брати не зобов'язана. Держава дозволяє самостійно обрати: отримати набір речей одразу або взяти грошову компенсацію. У 2026 році грошовий еквівалент становить 8451 грн.  У разі отримання грошової компенсації, замість “Пакунка малюка”, чи втратить одинока мама право на державну допомогу, або частину виплати, як одинокій? Не варто хвилюватися, бо ці кошти не враховуються до сукупного доходу сім'ї. Вони не впливають ні на право, ні на розмір соціальної допомоги. Державна соціальна допомога одиноким матерям надається у розмірі, що визначається як різниця між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу. Згідно з Порядком призначення та виплати грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2025 року № 114, розмір отриманої грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “Пакунок малюка” не враховується під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.  Якщо мама вийде на роботу до того, як дитині виповниться один рік, чи припинять виплату державної допомоги до одного року? Ні. Допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку не припиняють через те, що отримувач вийшов на роботу, оскільки це не є умовами цієї допомоги. А ось для отримання допомоги “єЯсла” ключовою умовою є вихід заявника на повний робочий день як найманого працівника.  2  Оскільки ми зачепили тему “єЯсел”, то розберемо наступне питання на конкретному прикладі: дитині у червні виповнився один рік, а оскільки мама вже працює повний робочий день, то одразу подала заяву на допомогу “єЯсла”. З якої дати буде призначено виплату? Так, дійсно, державна допомога для догляду за дитиною “єЯсла” надається матері, яка фактично здійснювала догляд за дитиною (або іншому законному представнику дитини), та при умові виходу на роботу в режимі повного робочого часу. Така допомога призначається з місяця, що настає після досягнення дитиною однорічного віку та по місяць досягнення нею трирічного віку включно. Отже, у випадку, наведеному в прикладі, допомога призначатиметься з липня. У разі звернення за призначенням допомоги протягом шести місяців після вникнення права на неї – виплата здійснюватиметься сумарно в розмірі, визначеному за кожний місяць, починаючи з місяця, що настає після досягнення дитиною однорічного віку (але не раніше січня 2026 року).  Сім’я має двох діток, вік однієї дитини становить один рік, а другої — два з половиною роки. Чи має право мати, яка вийшла з декрету на роботу на повну ставку, у такому випадку на призначення допомоги “єЯсла” на обох дітей? Оскільки діти перебувають у віці від одного до трьох років, і дотримано умову, що мама приступила до роботи на повний робочий день, – допомога “єЯсла” призначатиметься на двох дітей по місяць досягнення кожною з них трирічного віку. Розмір допомоги у 2026 році – по 8 000 грн щомісяця на кожну дитину. Ще державою запроваджена одноразова грошова допомога сім’ям, у яких діти йдуть до першого класу, — це “Пакунок школяра”. Який розмір допомоги в поточному році, і чи вплине він на отримання іншого виду соціальної допомоги? Такий вид допомоги надається одноразово в розмірі 5000 грн. Важливі умови, на які слід звернути увагу батькам першокласників: виплата одноразової грошової допомоги здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в уповноваженому банку. Допомога надається отримувачам у безготівковій формі виключно для придбання необхідних учню першого класу шкільного приладдя (канцелярських товарів), книг, дитячого одягу та взуття. Допомога не надається учню першого класу, який виїхав на постійне місце проживання за кордон або перебуває на тимчасово окупованій території. Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги. Державні виплати на дитину: відповідаємо на запитання  Держава, піклуючись про сім’ї з дітьми, надає певний перелік допомог. Були застосовані строки використання коштів, але ж потреби дитини змінюються непередбачувано. Чи досі мають “дитячі” кошти строк використання?  Це дійсно дуже важливе питання. Так, кожній дитині потрібні різні речі в різний час і шаблони тут не працюють. Тому 15 травня цьогоріч Уряд прибрав строки використання коштів за цільовими “дитячими” допомогами. Тобто кошти не потрібно використати до конкретної дати.  Це стосується заяв, поданих після набрання чинності відповідними змінами, зокрема щодо: допомоги “єЯсла”; допомоги для догляду за дитиною до одного року; компенсації вартості “Пакунка малюка”; “Пакунка школяра”.Але зверну увагу батьків, якщо спеціальний рахунок був відкритий до змін, застосування строків може залежати від виду допомоги та умов, які діяли на момент відкриття рахунку. Після народження дитини мати зобов’язана брати “пакунок малюка”, чи може взяти грошову компенсацію? Ні, “Пакунок малюка” брати не зобов'язана. Держава дозволяє самостійно обрати: отримати набір речей одразу або взяти грошову компенсацію. У 2026 році грошовий еквівалент становить 8451 грн.  У разі отримання грошової компенсації, замість “Пакунка малюка”, чи втратить одинока мама право на державну допомогу, або частину виплати, як одинокій? Не варто хвилюватися, бо ці кошти не враховуються до сукупного доходу сім'ї. Вони не впливають ні на право, ні на розмір соціальної допомоги. Державна соціальна допомога одиноким матерям надається у розмірі, що визначається як різниця між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу. Згідно з Порядком призначення та виплати грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2025 року № 114, розмір отриманої грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “Пакунок малюка” не враховується під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.  Якщо мама вийде на роботу до того, як дитині виповниться один рік, чи припинять виплату державної допомоги до одного року? Ні. Допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку не припиняють через те, що отримувач вийшов на роботу, оскільки це не є умовами цієї допомоги. А ось для отримання допомоги “єЯсла” ключовою умовою є вихід заявника на повний робочий день як найманого працівника.  2  Оскільки ми зачепили тему “єЯсел”, то розберемо наступне питання на конкретному прикладі: дитині у червні виповнився один рік, а оскільки мама вже працює повний робочий день, то одразу подала заяву на допомогу “єЯсла”. З якої дати буде призначено виплату? Так, дійсно, державна допомога для догляду за дитиною “єЯсла” надається матері, яка фактично здійснювала догляд за дитиною (або іншому законному представнику дитини), та при умові виходу на роботу в режимі повного робочого часу. Така допомога призначається з місяця, що настає після досягнення дитиною однорічного віку та по місяць досягнення нею трирічного віку включно. Отже, у випадку, наведеному в прикладі, допомога призначатиметься з липня. У разі звернення за призначенням допомоги протягом шести місяців після вникнення права на неї – виплата здійснюватиметься сумарно в розмірі, визначеному за кожний місяць, починаючи з місяця, що настає після досягнення дитиною однорічного віку (але не раніше січня 2026 року).  Сім’я має двох діток, вік однієї дитини становить один рік, а другої — два з половиною роки. Чи має право мати, яка вийшла з декрету на роботу на повну ставку, у такому випадку на призначення допомоги “єЯсла” на обох дітей? Оскільки діти перебувають у віці від одного до трьох років, і дотримано умову, що мама приступила до роботи на повний робочий день, – допомога “єЯсла” призначатиметься на двох дітей по місяць досягнення кожною з них трирічного віку. Розмір допомоги у 2026 році – по 8 000 грн щомісяця на кожну дитину. Ще державою запроваджена одноразова грошова допомога сім’ям, у яких діти йдуть до першого класу, — це “Пакунок школяра”. Який розмір допомоги в поточному році, і чи вплине він на отримання іншого виду соціальної допомоги? Такий вид допомоги надається одноразово в розмірі 5000 грн. Важливі умови, на які слід звернути увагу батькам першокласників: виплата одноразової грошової допомоги здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в уповноваженому банку. Допомога надається отримувачам у безготівковій формі виключно для придбання необхідних учню першого класу шкільного приладдя (канцелярських товарів), книг, дитячого одягу та взуття. Допомога не надається учню першого класу, який виїхав на постійне місце проживання за кордон або перебуває на тимчасово окупованій території. Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги. Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/yak-vypravyty-dani-dlia-oformlennia-pensii-onlain-iakshcho-v-moiemu-kabineti-na-portali-pensiinoho-fondu-ukrainy-vidobrazhaiutsia-stare-prizvyshche-ta-mistse-prozhyvannia https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/yak-vypravyty-dani-dlia-oformlennia-pensii-onlain-iakshcho-v-moiemu-kabineti-na-portali-pensiinoho-fondu-ukrainy-vidobrazhaiutsia-stare-prizvyshche-ta-mistse-prozhyvannia Mon, 13 Jul 2026 15:54:51 +0300 Як виправити дані для оформлення пенсії онлайн, якщо в моєму кабінеті на порталі Пенсійного фонду України відображаються старе прізвище та місце проживання?   Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформує, що якщо в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України особа виявила неактуальні або помилкові відомості про себе (зокрема, у прізвищі або адресі проживання тощо), їй потрібно звернутися до органу Фонду для виправлення / актуалізації інформації. Зробити це можна як офлайн, так і онлайн. Покрокова інструкцієя, як подати анкету для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб: 1. Зайдіть в особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). 2. У лівому боковому меню розділу “Комунікації з ПФУ” оберіть пункт “Анкета для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб” (далі — Анкета). 3. Заповніть екранну форму Анкети. 4. Поставте позначку в чек-боксі “Я даю згоду на передачу та обробку моїх персональних даних”. 5. Прикріпіть скан-копію паспорта, інших документів, що підтверджують актуальні / правильні дані (наприклад, свідоцтво про шлюб, зміну прізвища, імені, по батькові). 6. Підпишіть Анкету за допомогою КЕП: оберіть файл ключа та введіть пароль. Натисніть кнопку “Підписати та відправити до ПФУ”. Після відправлення заяви на екрані з’явиться повідомлення “Запис збережено та відправлено на розгляд до ПФУ”. 7. Результат обробки заяви перегляньте в особистому кабінеті в розділі “Мої звернення”. Як тільки фахівець Фонду опрацює Анкету, звернення набуде статусу “Виконано”. Після того, як інформацію буде змінено, і дані в Реєстрі застрахованих осіб буде оновлено, можна подати заяву на призначення пенсії онлайн.   Зверніть увагу! Прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ) людини, зазначені в трудовій книжці, мають відповідати ПІБ за паспортом. Як виправити дані для оформлення пенсії онлайн, якщо в моєму кабінеті на порталі Пенсійного фонду України відображаються старе прізвище та місце проживання?   Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформує, що якщо в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України особа виявила неактуальні або помилкові відомості про себе (зокрема, у прізвищі або адресі проживання тощо), їй потрібно звернутися до органу Фонду для виправлення / актуалізації інформації. Зробити це можна як офлайн, так і онлайн. Покрокова інструкцієя, як подати анкету для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб: 1. Зайдіть в особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). 2. У лівому боковому меню розділу “Комунікації з ПФУ” оберіть пункт “Анкета для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб” (далі — Анкета). 3. Заповніть екранну форму Анкети. 4. Поставте позначку в чек-боксі “Я даю згоду на передачу та обробку моїх персональних даних”. 5. Прикріпіть скан-копію паспорта, інших документів, що підтверджують актуальні / правильні дані (наприклад, свідоцтво про шлюб, зміну прізвища, імені, по батькові). 6. Підпишіть Анкету за допомогою КЕП: оберіть файл ключа та введіть пароль. Натисніть кнопку “Підписати та відправити до ПФУ”. Після відправлення заяви на екрані з’явиться повідомлення “Запис збережено та відправлено на розгляд до ПФУ”. 7. Результат обробки заяви перегляньте в особистому кабінеті в розділі “Мої звернення”. Як тільки фахівець Фонду опрацює Анкету, звернення набуде статусу “Виконано”. Після того, як інформацію буде змінено, і дані в Реєстрі застрахованих осіб буде оновлено, можна подати заяву на призначення пенсії онлайн.   Зверніть увагу! Прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ) людини, зазначені в трудовій книжці, мають відповідати ПІБ за паспортом. Новини https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/yaki-dokumenty-krim-trudovoi-knyzhky-mozhna-podaty-na-otsyfruvannia-dlia-pidtverdzhennia-strakhovoho-stazhu https://liubym.otg.dp.gov.ua/novini-ta-podiyi/novini/yaki-dokumenty-krim-trudovoi-knyzhky-mozhna-podaty-na-otsyfruvannia-dlia-pidtverdzhennia-strakhovoho-stazhu Fri, 10 Jul 2026 14:14:03 +0300 Які документи, крім трудової книжки, можна подати на оцифрування для підтвердження страхового стажу?   Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформує, що право на страхову пенсію визначає страховий стаж, набутий людиною. Стаж після 1 січня 2004 року, тобто після набрання чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Основним документом, який підтверджує періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, є трудова книжка, що видана в установленому порядку при працевлаштуванні вперше. Водночас до електронної трудової книжки треба завантажити всі документи, що підтверджують страховий стаж до 1 січня 2004 року. Окрім трудової книжки, це: - документи про здобуття освітиза денною формою та додатки до них; - військовий квиток (усі сторінки з відмітками про призов, проходження служби та звільнення); - свідоцтво про народження дитини; - документи, що підтверджують зміну прізвища (якщо записи у трудовій книжці та інших документах оформлені на різні прізвища); - довідки про пільговий стаж тощо. Важливо! Якщо трудову книжку втрачено, то при призначенні пенсії для підтвердження стажу, набутого до 2004 року, можуть подаватись такі документи: - виписки або довідки, складені в тому числі на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій; - особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати; - посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; - членські квитки профспілок (за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків) тощо. Довідково Перелік документів про стаж, які приймаються для підтвердження стажу в разі втрати трудової книжки, відсутності відповідних записів у ній або помилок у записах, наведено в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Які документи, крім трудової книжки, можна подати на оцифрування для підтвердження страхового стажу?   Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформує, що право на страхову пенсію визначає страховий стаж, набутий людиною. Стаж після 1 січня 2004 року, тобто після набрання чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Основним документом, який підтверджує періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, є трудова книжка, що видана в установленому порядку при працевлаштуванні вперше. Водночас до електронної трудової книжки треба завантажити всі документи, що підтверджують страховий стаж до 1 січня 2004 року. Окрім трудової книжки, це: - документи про здобуття освітиза денною формою та додатки до них; - військовий квиток (усі сторінки з відмітками про призов, проходження служби та звільнення); - свідоцтво про народження дитини; - документи, що підтверджують зміну прізвища (якщо записи у трудовій книжці та інших документах оформлені на різні прізвища); - довідки про пільговий стаж тощо. Важливо! Якщо трудову книжку втрачено, то при призначенні пенсії для підтвердження стажу, набутого до 2004 року, можуть подаватись такі документи: - виписки або довідки, складені в тому числі на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій; - особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати; - посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; - членські квитки профспілок (за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків) тощо. Довідково Перелік документів про стаж, які приймаються для підтвердження стажу в разі втрати трудової книжки, відсутності відповідних записів у ній або помилок у записах, наведено в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Новини